Імперське нутро

Імперське нутро (автор: Колодій Микола)

Російська імперія не буде існувати, якщо вона не володіє державою Україна. Це твердження можна знайти в багатьох статтях російських ідеологів, як царського так більшовицького і путінського правління.

1654 року почалось поглинання Московією гетьманської України. Умови Переяславського договору, його трактування, на сьогодні висвітленні лише через призму інтересів Росії (Московії). Царська Росія (Московія), хоча підписувала договір з державою Україна, ліквідувала саме поняття «держава Україна». Україну згодом було подрібнено на губернії, а на вживання «держава Україна» було накладено заборону. Українські селяни на українській землі забезпечували продуктами харчування росіян і були «житницею Європи». Тому царська Росія навіть не допускала будь-яких спогадів, намагань про українську державу.

Однак сприятливі умови, які виникли внаслідок Першої світової війни, створили можливість відновлення української державності. Проте вся російська верхівка, незалежно від політичної орієнтації (більшовики, меншовики, кадети, монархісти та інші), не допускала можливості існування незалежної України. Царський офіцер Муравйов на чолі більшовицького загону захопили Київ 1918 року і здійснили масові вбивства українців. Українська держава хоча короткостроково проіснувала, проте нагадала світу, що українці є і вони мають мати свою державу. Видозмінена російська імперія була вимушена це враховувати і тому 30 грудня 1922 року був створений Радянський Союз куди «увійшла» і Україна. Росіяни утворення радянської України, трактують як втрата Росією «исконно русских земель».

Уряд радянської України не був самостійним, а керувався з Москви. Росіяни навіть думки не допускали про самостійність радянської України. Яскравим підтвердженням цього є доля Петра Шелеста. Він був першим секретар Центрального Комітету комуністичної партії України (1963-1972р.). Чимало доклався до переслідування людей, які були українцями за духом. За його ініціативою зазнали ув’язнення або різного ступеня покарань Михайло Горинь, Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Алла Горська і багато інших. Він думав, що дійсно є республіка Україна і вона має такі ж права як Росія. У книжці «Україно наша Радянська» він підкреслив самобутність України та українського народу. Він не розумів, що для росіян Україна є територія, а не держава. (Росіяни завжди говорять на Україні, а не в Україні.) Його звинуватили в «недостатньому інтернаціоналізмі» і відправили в небуття.

Путінська Росія сповідує ту ж ідеологему по відношення до України – української держави не було і не буде. Коли український народ, в сьогоденні, з великими труднощами розбудовує свою державу Україна, це руйнує один з стрижнів існування російської імперії. «Мы столетиями ею владели, а они самостийность». Тому різні причини нападу Росії на Україну є побічними, відволікаючими. Основна причина війни між Україною і Росією – імперська Росія без української території і народу перестане існувати.