Кацапи?Ні касапи(м`ясники)

Кацапи? Ні касапи (м’ясники). (Автор: Колодій Микола)

Всіх приголомшили світлини з міста Буча. На яких показано тіла замордованих українців. Весь світ здивувався жорстокості «населения». Однак українці в Західній Україні цей брутальний садизм відчули на своїй шкірі в 1939 – 1953 роках минулого століття.

Одна з могил невинно убієнних на Київщині касапами

Короткі спогади людей, котрі пройшли через систему лагєрєй Росії. Стилістика і орфографія, по можливості, збережені, щоб читач відчув внутрішній світ цих людей.

Мар’євич Анна Андріївна

Народилась 25 березня 1928 року в місті Миколаєві Львівської області, українка. Була арештована 19 жовтня 1948 року в місті Львові. Сиділа в слідчій тюрмі на вул. Лонцького. Була засуджена «особим совещанием – тройкою» в 1949 році за статтею54-1^а 11-10 на 10 років. Основне місце відбування терміну ув’язнення в Магаданській області Сусуманський район селище Хеніканжа (рудник).

Спогади: «Слідство вів Федоров, Виноградов. Федоров був особливо жорстокий, ставив босими ногами на розпалену кухню, підвішував за коси, ставив між двері пальці і притискав, руки клав на розпечену плиту, бив до утрати свідомості. І все це відбувалося вночі, від 4 до 5 години».

Підкова Ніколай Петрович

Народився 1917 року в селі Завадів Стрийського району Львівської області, українець. Арештований 6 грудня 1944 року в селі Завадові органами НКВД. Перебував під слідством в Стрийській тюрмі. Засуджений воєнним трибуналом в 1945 році за статтями 20/54-54 -1^a 54-11 на 10 років тюрми і 5 років позбавлення прав. Ув’язнення відбував у Львові, Норильську, Колимі (Магадан).

Спогади. Слідчі – Савін Міхаїл, Іванов, прокурор – Биков, Пам’ятаю коли замордували двох братів Білоногів зі села Заплатина Стрийського району. Слідчий Іванов з Савіним опекли руки на газі Чупляк Стефі і Цап Дарії. Юрка Лачишина із Завадова теж відправили на той світ ще в тюрмі давши укол. Умови ув’язнення були навіть дуже важкі, коли я мав лише 38 кг, то вже можете собі уявити. 9-та норма пайка це 300 гр хліба, 100гр чаю і раз на 5 діб смердючої юшки з гнилої сельодки. Пам’ятаю як в Магадані в березні 1954 року опер строїв нашого історика України по фамілії Антонович. Дали укол і людина кінчилась.

Семенюк Клим Сергійович

Народився 20 січня 1921 року в селі Собятин Маневицького району Волинської області, українець. Арештований 17 березня 1944 року в селі Собятин органами НКВД. Засуджений Військовим трибуналом в черні 1944 року за статтями 54-1^а 54-11 до 20 років каторжних робіт. Ув’язнення відбував в Комі АРСР, Воркута шахта №1, Красноярський край Удерейський район посьолок Роздольное.

Спогади. Про слідчих або суддів мені нічого не відомо тому, що це був воєнний час в 1944 році. Кому вони могли сказати, як вони були злосні як собаки. Били хлопців як тільки їм хотілося. Просто катували до смерті. Ігли під ногті пхали. Під двері кінці пальців тиснули. Це просто душа вискакувала. Було зі мною таке, що як брали на слідство то пам’ятав, а коли брали зі слідства то нічого не пам’ятаю. Чи вони мене несли чи тягнули. Нічого не пам’ятаю. В камері на другий день я був весь в крови.

Грушка Ярослав Константинович

Народився 25 січня 1926 року в селі Межиріче Жидачівського району Львівської області, українець. Був арештований в грудні 1943 року гестапо в місті Брауншвайг і 3 травня 1946 року – контррозвідниками в місті Веймар. Засуджений воєнним трибуналом в травні 1946 року по статті 58-10 ч. 2 УК РСФСР (антисоветская агитация) на 10 років і 5 позбавлення прав. Ув’язнення відбував в 21 штрафному концтаборі тюрми Брауншвайг, Магдебург, Гамбург, Стендаль, Веймар, Свердловськ табір 44 (засекречений).

Спогади. Ні слідчих, ні суддів призвищ я не знаю. Гестапо на слідстві били, питали як могли. Переламали дві руки, вибили зуби. Контррозвідники також били, копали ногами, переламали всі ребра і вдарили чимто по голові. Я майже нічого не бачив. Заставили підписати слідство. Я підписав з їхньою помощю. З тих пір я погано бачу. Окуляри не підходять. Мої пошкодження під комісію не підлягають. Так виходить я здоровий.

Крисоватий Ярослав Іванович

Народився 16 серпня 1922 року в селі Кошляки Підволочиського району Тернопільської області, українець. Арештований 14 січня 1945 року в селі Серки Долішні Бурштинського району Івано-Франківської області загоном НКВД (червона мітла). Під слідством перебував в Івано-Франківській тюрмі. Засуджений воєнним трибуналом в березні 1945 року по статтях 54-1^а, 54-11 до вищої міри покарання (розстрілу), відтак замінено на 20 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав. Ув’язнення відбував в Норильську – 3 спец. лагер каторжних робіт, лп. шахти Каєркан, Западная і лп. усиллєнного режиму Копець.

Спогади. Після задержання в 1945 році в тюрмах Бурштина та Івано-Франківська слідство проводили лише ночами і приміняли невиносимі тортури. Били шомполами, дротяними нагаями, палками, гірами де попало і по голові, крижах, руках, ногах, запихали ігли під нігті, а в Івано-Франківську раз приміняли електричний ток. Після виснажливих допитів засудили до вищої міри покарання, а через місяць замінили на 20 років каторжних робіт. Умови в’язнів в Норильських таборах були жалюгідні. При великих морозах напівголодні, належно не одіті мусіли працювати по 12-14 годин. Кийло, лопата, тачки ось атрибут каторжанської техніки. Карателі і їх прислужники – донощики старались всіма способами принизити людську гідність в’язнів, обернути в німих рабів – черв імперії. Але хвиля забастовок після Сталіна і страти Берії докорінно змінила жахливу дійсність і приблизило дні волі, хоча і не без жертв.

Свідрик Михайло Петрович

Народився 2 листопада 1926 року в селі Березина Миколаївського району Львівської області, українець. Арештований 3 лютого 1946 року в селі Березина органами НКВД. Під слідством перебував в КПЗ – Миколаєва і тюрмі Стрия. Засуджений воєнним трибуналом МВС Дрогобицької області 18 липня 1946 року по статтях 54-1^а, 54-11 на 10 років ув’язнення і позбавлення громадянських прав на 5 років. Ув’язнення відбував в Котласі, Абезь, Інта.

Спогади. Жорстокими, нелюдськими методами поводився слідчий Юрченко, який крім примінення шомполів, биття по карку, голові, затискання пальців між дверима, з поміччю 4 катів приміняв одночасне викручування кінцівок рук і ніг а сам топтався по спині і виводив в’язня з фізичного стану.