Что россия должна делать с Украиной

Что Россия должна делать с… (Автор: Колодій Микола)

«Дальнейшая денацификация этой массы населения состоит в перевоспитании, которое достигается идеологическими репрессиями (подавлением) нацистских установок и жесткой цензурой: не только в политической сфере, но обязательно также в сфере культуры и образования».

Тимофей Сергейцев

Танкіст Доржі Батомункуєв – біосміття після бою під Дебальцево

Значну кількість українців вразив зміст статті Тимофея Сергейцева «Что Россия должна делать с Украиной». Однак для людей, які досліджують методи російського шовінізму по пригніченню та знищенню нацменшин на Росії, зміст статті не був чимось новим. Можна твердити, що це вперше методи, які використовує впродовж багатьох століть російська імперія для винищення іншого етносу, були публічно оприлюднені.

Розглянемо дії російського шовінізму на прикладі Бурятії. У 1923 році була утворена Бурят-Монгольська АРСР у складі РРФСР, яка поєднувала всі землі компактного проживання бурят.

До середини 1930-х років буряти використовували старомонгольську писемність, яку росіяни відкинули замінивши її в 1939 році кирилицею. Тим самим бурятські літописи, в яких описані історія, традиції та культура бурят стали недоступними для пересічної людини. Аналогічно праці буддійських священнослужителів по буддійській філософії, тібетській медицині, їх наукові трактати все було відкинуте з твердженням «националистическое наследие».

З метою асиміляції (знищення бурятського етносу) в 1937 році державне утворення бурят було поділене: на республіку Бурятію, Усть-Ординський Бурятський округ, Агінський Бурятський округ, частина була приєднана до Іркутської області та Забайкальського краю. Зрозуміло, що бурятський етнос в округах, області та краю приречений на асиміляцію, оскільки він не має навіть мінімального державного захисту. Вони стають «населением», а не нацією. Проте буряти і в республіці приречені на денаціоналізацію.

Першочергово шовіністи позбавляють можливості корінного народу вивчати та розвивати рідну мову. З самого дитинства закладається меншовартість бурятської мови. Так у всіх дитячих дошкільних закладах мова спілкування – російська. У школах бурятську мову вивчають як звичайний предмет, а математику, фізику та інші предмети викладають російською мовою. Тільки в столиці Бурятії (місто Улан-Уде) є інтернат №1 де викладання здійснюється бурятською мовою. Зрозуміло, що у всіх вищих навчальних закладах мова викладання російська. Отже, на рівні освіти підкреслюється безперспективність мови бурятського етносу.

Наступним кроком знищення бурятського етносу є зведення бурятської культури до культури «улуса (деревни)». Музикальні програми на радіо і телебаченні бурятською мовою, практично, не існують. Дубляж іноземних фільмів бурятською мовою не здійснюється. Про зйомку фільму для прокату, де персонажі спілкуються бурятською мовою, навіть не можна мріяти. Елементи бурятського національного одягу не використовуються в повсякденному одязі (це ознака націоналізму). Національний одяг можна побачити лише на артистах, коли вони виступають, або на представниках влади під час офіційних заходів. Навіть бурятську кухню позбавлено соціального статусу. Тільки пози (буузи) можна придбати в магазинах або кафе. Інші страви бурятської кухні готують лише в сімейному колі.

Отже, денацифікація бурятського етносу російським шовінізмом відбувається доволі успішно. Буряти стають «населением» і тому не дивно, що як біозброя їх використовує російський шовінізм для поширення «русского мира» в Україні. Проте необхідно пам’ятати долю Доржі Батомункуєва, який обгорів в танку воюючи проти України в 2015 році. Він став біосміттям, яке доглядає лише його мати, а не «русский мир».

- Какая помощь? Перестаньте! Нет никакой помощи, ничего такого вообще нет! – слова матері танкіста.