Пу(Ху) – loser

Пу(Ху) – loser. (Автор: Колодій Микола)

Оскільки правління президента Пу(Ху) добігає завершення в Росії, то можна підвести деякі підсумки його діяльності та стверджувати, що за час його правління Росія зазнала невдачі на багатьох напрямках.

Він завжди твердив, що блок НАТО загрожує існуванню російської імперії. Раніше війська НАТО були розміщені в Західній Європі, та за час його правління вони вже базуються в країнах Східної Європи, зокрема, і в країнах Балтії. У перші дні війни з Україною він вимагав, щоб НАТО покинуло території всіх країн, котрі за часів СРСР належали до Варшавського договору. Керівники цих держав звернули уваги на цю вимогу, але їх дія була протилежною до вимоги Пу(Ху) – вони різко збільшили війську допомогу Україні. Фінляндія, яка раніше заявляла про свій позаблоковий статус, тепер вважає, що зробила помилку не вступивши в НАТО 1995 року. Вона планує в червні подати заявку на вступ до блоку. Позаблокова Швеція, побачивши ницість Росії під час війни з Україною, теж хоче приєднання до блоку НАТО. Отже, зміцнення обороноздатності за Пу(Ху), обернулось присутністю військ НАТО і США на кордонах імперії.

Імпортозаміщення – російський «чип»

За період свого правління він прив’язав державу до нафтової і газової труб. Біля 50% бюджетних надходжень Росії дає продаж нафти і газу. Після введення санкцій США та ЄС російська нафто- та газовидобувна промисловість опинилась в критичній ситуації. Поклади сировини є, а технічного оснащення по розробці нових свердловин немає. Введення ембарго на постачання енергоносіїв до Європи суттєво зменшує надходження валюти до Росії, що неминуче позначиться на рівні життя «населения». Виробництво на багатьох заводах зупинилось через брак високотехнологічних комплектуючих, які постачали країни Європи. Здійснити імпортозаміщення? Про технічний рівень Росії висловилась Голова Ради Федерації Федеральних Зборів РФ Валентина Матвієнко: «Мы даже не изготовляем гвозди». Отже, Росія буде домовлятися з ОАЕ та Індією, щоб вони допомогли їй отримувати комплектуючі в обхід санкцій. А поки логістичний ланцюжок буде відлагоджений, вона буде змушена використовувати технологію виробництва 80 років 20 століття. Росія вклала мільярди доларів у будівництво газогону Nord Stream 2. Введення його в дію не передбачається в близькому майбутньому і тут невдача. Отже, в технічному відношенні в імперії відбудеться застій або повернення в минуле.

Він хотів утворити євразійську «співдружність», з керівною роллю Росії та девізом «нравится, не нравится терпи красавица». Виявилось, що ніхто терпіти не хоче, а посилає Росію за російським кораблем. Залишилась одна однісінька Росія сама. І всередині держави все більше набирають ваги відцентрові сили. Чечня зформувала свої власні військові сили. Вона підтримує Росію, поки та забезпечує її фінансування. Втратиться фінансування, і Чечня стане Ічкерією. У республіках Бурятія і Тува (Тива) все більше набирає популярності орієнтація на Китай. Тільки силовий примус та фінансові вливання утримують правителів цих республік від зміни сюзерена.

Отже, можна стверджувати, що проблеми по збереженню російської імперії Путін розв’язує не з допомогою інтелекту, а – грішми. Останні отримуються не завдяки високотехнологічному виробництву, а наявності корисних копалин. Росія – придаток цивілізованого світу.