Фінансування президентських виборів у 2010 році

опубліковано 30 трав. 2011 р., 04:53 Степан Гринчишин

Згадуючи вибори 1999 і 2004 років можна твердити, що кандидати на президента держави майже ніколи не тратили своїх грошей на виборчі кампанії. Не є винятком і виборча кампанія 2009 року. Претенденти почали готуватись до неї заздалегідь.

Перша стадія оборудки. Фінансові оборудки найкраще проводити влітку, коли громадяни держави йдуть у відпустки, коли на базарі дешеві продукти харчування і комунальні платежі не тиснуть на людину. На початку 2008 року в Україні було два державних банки і близько 190 приватних банків. Навесні 2008 року Пинзеник, Стельмах, Тимошенко, Азаров заявляли: “Гривня сильна як ніколи”, “Зберігайте свої заощадження у гривнях ”, “Економічна криза нам не загрожує ”, ”Долар знецінюється ”. Вони свідомо говорили неправду. Вони знали, що економічна криза нас зачепить, що долар знецінюється, але знецінювання гривні йде набагато швидшими темпами. Все це говорилось з метою створення інформаційного підґрунтя для фінансової оборудки. На початку літа 2008 року почалось скуповування долара у населення, яке супроводжувалось різким падінням долара. Його вартість впала з 5,05 до 4,20 гривні. Одночасно за скуплені у громадян долари здійснювалась закупівля золотих злитків за кордоном. За перших дев’ять місяців 2008 року золотих злитків було закуплено в чотири рази більше ніж за 2007 рік.

Друга стадія оборудки. Прийшла осінь. Фінансова діяльність після літніх канікулів ожила. Виникла потреба розплачуватись з інвесторами валютою. Виникла потреба доларів для закупівлі товару за кордоном, необхідно було сплачувати доларові кредити взяті в банках, а їх, доларів, на ринку немає, оскільки одні скупили їх у громадян, а інші за долари купили золоті злитки. Вартість долара різко пішла вгору і досягала навіть 10 гривень за долар. Одночасно в інформаційному просторі стверджувалось, що банки є банкрути. Але це була неправда, оскільки за 10 місяців 2008 року прибутки банків зросли на 70% порівняно з 2007 роком. Свідоме поширення інформації про банкрутство банків створило умови для вкидання у товарообіг папірців – гривень. Про це свідчить зростання вартості російського рубля з 2,10 гривень за 10 російських рублів до 2,60 – 2,70 гривень за 10 рублів.

Отже, за літо і осінь 2008 року відбулось потрійне пограбування громадян України: через різке знецінення долара влітку, коли громадяни здавали долари в обмінні пункти; наступним різким їх подорожанням восени, коли громадяни скуповували долари, намагаючись зберегти свої заощадження у зв’язку із  знеціненням гривні. Одночасно, заробітна плата громадян у доларовому еквіваленті впала на 40%. Щоб відволікти увагу населення від їхнього пограбування, восени 2008 року, в парламенті розпочались гострі суперечки “чи є коаліція в парламенті, чи її немає ”. Йшла гостра словесна війна в парламенті між БЮТ і Партією регіонів, війна в якій і слова не було про потрійне пограбування громадян. Отже, наприкінці 2008 року фінансова оборудка отримала своє завершення: громадяни були пограбовані, а фінансові накопичення на виборчу компанію були створені.

Оскільки це пограбування відбулось без суттєвих людських збурень, то потім пішло в рух фінансування кандидатами своїх виборчих кампаній грішми з банків, яке характеризувалось неповерненням депозитів вкладникам. Словосполучення “банк збанкрутував ” означало тільки те, що банк перестав повертати громадянам їх депозити. У парламенті БЮТ і Партія регіонів створюють юридичне підґрунтя для діяльності колекторів, котрі силою, залякуванням відбиратимуть борги у населення перед банками. Але, скажіть, чи вони ставили питання про конфіскацію майна власників банків із подальшим скеруванням отриманих коштів на виплату депозитів? Якщо банк “Надра” збанкрутував, то не важко здогадатись, чию виборчу кампанію він фінансував. Якщо один із кандидатів у банку “Родовід” взяв позику під 2% річних, то звідки банк може виплатити громадянам їхні депозити. Якщо внаслідок рекапіталізації банків зникли десятки мільярдів гривень, то не важко відповісти, на чию виборчу кампанію вони пішли.

Висновок: отже, виборча кампанія кандидатів на президента України в 2009-2010 роках відбулась за наші гроші.