ОУН-УПА – воююча сторона! «Спецбоївки» НКВД – банда

опубліковано 8 серп. 2011 р., 02:53 Степан Гринчишин   [ оновлено 8 серп. 2011 р., 03:01 ]

Цей факт, всупереч міжнародному праву заперечують шовіністичні кола Росії, Польщі, та їх апологети в Україні. Мета цієї інформаційної агресії – перешкодити об’єктивному, на базі архівних документів, висвітленню визвольних змагань українців в 30-50 роках ХХ століття та одночасно виправдати загарбницьку політику Москви і Варшави, замовчати і виправдати скоєні ними злочини.

Зацитую витяги з додатку до Конвенції про закони і звичаї суходільної війни ( ІV Гаагська конвенція):

Про воюючих

Глава І. Про те, хто признається воюючим.

Стаття І. Воєнні закони, права і обов’язки застосовуються не тільки до армії, але також до рушення і добровольчих загонів, якщо вони задовольняють всім поданим нижче умовам:

  • мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих;
  • мають певний і виразно видимий здалеку розпізнавальний знак;
  • відкрито носять зброю;
  • дотримуються в своїх діях законів і звичаїв війни.

Рушення чи добровольчі загони в тих країнах, де вони становлять армію або входять в її склад, розуміються під назвою армії.

Стаття ІІ. Населення незайнятої території, яке при наближенні супротивника добровільно візьметься за зброю для боротьби з військами, що вторглися, і яке не мало часу облаштуватися згідно статті І, буде признаватися в якості воюючого, якщо буде відкрито носити зброю і буде дотримуватись законів і звичаїв війни.

Стаття ІІІ. Збройні сили воюючих сторін можуть складатися з воюючих і невоюючих. У випадку захоплення супротивником як ті, так і другі користуються правами військополонених.

Положення про закони і звичаї суходільної війни.

Стаття ХХІІІ. Крім обмежень, встановлених особливими угодами, забороняється:

f) незаконно користуватися парламентським або національним прапором, військовими знаками та одностроями ворога, так само як і розпізнавальними знаками, встановленими Женевською конвенцією;

Стаття ХХVІ. Честь і права родинні, життя окремих осіб і приватна власність, рівно як і релігійні переконання та справляння обрядів віри, мають поважатися.

Приватна власність не підлягає конфіскації.

Стаття VІ. Власність громад, установ церковних, доброчинних та освітніх, художніх і наукових, навіть таких, що належать Державі, прирівнюються до приватної власності. Всіляке умисне загарбання, знищення чи пошкодження подібних установ, історичних пам’яток, творів художніх або наукових має переслідуватись.»

Отже, згідно з міжнародним правом ОУН-УПА безсумнівно воююча сторона.

Одночасно виникає питання: як же, виходячи з положень Конвенції, необхідно називати московсько-большевицьку владу та її збройні формування, які разом із створеними ними ж «спецбоївками» в одностроях УПА вбивали, депортували, грабували мирне населення і майно громад, руйнували історичні пам’ятники, репресували церкву, десятки тисяч книжок перетворили в макулатуру? А польську владу, яка робила те саме? Бандою!