Політична зоологія. Думки напередодні місцевих виборів

опубліковано 16 черв. 2011 р., 01:02 Степан Гринчишин   [ оновлено 20 черв. 2011 р., 05:16 ]

Якщо в роки бурхливої молодості Ти мав необережність захворіти на «політику», то заєш - це невиліковно. Інколи дуже хочеться виздоровіти. Але вірус громадської позиції, який у тебе в крові, активізується і реагує на кожну більш чи менш значущу подію у житті нашої Держави. Байдужість і мовчанка – найкращі засоби для притуплення симптомів хвороби. Але їхня дія короткочасна. Настає момент і починається ломка. Відчуваєш себе моральним виродком через власну бездіяльність… нестерпний біль і … ти знову повертаєшся до свого звичного стану … Ти ніяк не можеш зрозуміти здорових…

17 серпня 2010 року. Автобусна зупинка біля будиночку відомої у Винниках «котячої мами». В очікуванні транспорту, поринаю у свої «важкі політичні думи».

- Янек! Янек! – На подвір`ї з`являється пристаркувата мордата псина і активно прикладається до корита зі свіжоприготовленими помиями. Приглядаюсь. Нічого особливого. Звичайна дворняга з претензіями на породистість. На підвіконні та дереві, що росте біля будинку, розмістились три кішечки. Вони чемно чекають, коли Янек наситяться. Одна з них, біла і пухнаста симпатюлька, одразу кидається у вічі. Цікаво, як вона називається? Часом не Юлька? Гуркіт дизельного двигуна заставив мене відволіктись. Наступного разу підійду до господині і обов`язково запитаюсь. На цій веселій ноті сідаю у маршрутку. Що й говорити, життя людське – суцільний вибір. Народ наш живе виборами і з нетерпінням їх чекає. Бренди і символи виборів, згодом, легко переходять у повсякденне життя. А почуття гумору його не залишає навіть у часи політичного мракобісся. Значить не все ще втрачено! Однозначно!