Нещодавно мав велике бажання спитати у нумерологів, яке значення для України має число "19". Але перспектива почути довгу і нудну розповідь про магію цього "надзвичайного числа" мене дещо остудила. Хоча пояснити те, що відбувається в Ураїні останніх пів року, інакше як впливом магії, важко. Скромно і ненав`язливо з гігантських біл-бордів нас вітає із Днем Незалежності ... - саме так - партія регіонів. Це, напевне ті, хто найбільше до Незалежності долучився. Це напевне ті, що ніколи не торгували Незалежністю гуртом і вроздріб, ніколи не продавали її україноненависливим затуліним, лужковим, та феесбешним попам кирилам. Країна метаморфоз. Тут повії очолюють рух за цнотливість, чужинці керують а пройдисвіти навчають нас морально-етичним нормам. Але незабутнє враження на мене справив ось цей білборд: "Віктор Янукович. Любіть Україну!" Теж мені СОСЮРА!!! Довідка для "регіональних інтелектуалів" та людей з неадекватними сексуальними асоціаціями: Сосюра Володимир (1898 - 1965 рр) - легендарний український поет та прозаїк, автор безсмертного вірша "Любіть Україну". Що й говорити, донецькі іміджмейкери постарались.
Вирішили поставити Януковича поруч із знаменитим земляком - Володимиром Сосюрою.
Зрештою, не найгірший спосіб долучити президента до української літератури. За креативну ідею грошей можете мені не
перераховувати. Пам`ятаю, кільканадцять років назад, один геолог (уродженець
Калуги) жалівся такому собі Леоніду Даниловичу на погані житлові умови. Не
пригадую чим усе закінчилось. Але знаєте: важко маленькій скромній людині
отримати житло в Україні. Допоможіть бідолазі вирішити квартирне питання!
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди! Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі... Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі... Як та купина, що горить - не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових. Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею... Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею! | Публікації |
Сторінка автора > Гринчишин Степан >