Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

Вибори 2019. Частина 2. (Автор: Колодій Микола)

опубліковано 29 бер. 2018 р., 09:16 Степан Гринчишин   [ оновлено 29 бер. 2018 р., 09:16 ]

Чи здатне сьогоднішнє правляче об’єднання змінити ситуацію в державі, тобто підвищити рівень життя простого люду? На жаль – ні!

 

Завершились вибори. Обрані до рад, будь якого рівня, починають думати про… Ні, не проте як виконати свої обіцянки виборцям, а як «відбити» і примножити гроші потрачені під час виборчої кампанії та зберегти своє привілегійоване становище в подальшому.

 

Однак потрібно відмітити, що чим вищий рівень ради тим скоріше про це думають. В найвищій Раді відразу, щойно стає зрозуміло, що він (вона) депутат. В сільській раді – ну тут думають спочатку «відбити і примножити», а потім про переобрання.

 

Оскільки наше життя дуже залежить від верховників, тому поглянемо, приділимо трохи уваги їм та опишемо часткову сукупність шляхів, які на їхню думку та їх прислужників забезпечать їм подальше перебування верховником.

 

Перший шлях. Соціально активні – небезпечні. Їх кілограмом гречки не купиш, та й 200-500 гривень не спокусять, тому геть з України. Висилаємо або примушуємо. Тобто розкрадаємо, обкладаємо податками, свідомо погіршуємо економічну ситуацію в країні, ціни на газ збільшуємо «маси хай самі про себе дбають, а нам треба урвати». Наслідок. Соціально активні громадяни держави виїжджають з неї «буду боротись і нічого крім геморою не зароблю» (для цього існує безвіз). Тому 3-4 мільйони виборців-опонентів можна викреслити.

 

Залишаться виборці-пенсіонери – їх голоси можна купити (фантиків-гривень надрукуємо), оскільки велика кількість їх охоче продадуть свій голос.

 

А виборці-бюджетники – тих можна примусити голосувати за себе.

 

Ну як вчитель, вчителька будуть заробляти на хліб насушний, якщо їх позбавити праці у школі.

 

Будь який службовець, якщо його турнути з роботи буде як риба без води. Він вміє тільки створювати перешкоди для відвідувача і отримувати від нього…

 

Бюджетник, він соціально не активний, його матеріальне становище дуже хитке, особливо у бідній державі. Тому чим їх більше, тим кращі можливості на збереження та продовження бути верховником.

 

Другий шлях.

О це вже є «ноу хау» сьогодення. Оскільки ми верховники та й силові структури беззаперечно виконують наші накази-бажання (вони покликані захищати нас від голоти), тому запускаємо в дію наступний механізм. Відкриваємо десятки тисяч кримінальних справ проти людей, які можуть вплинути на волевиявлення виборця, тобто від Новінського, Вілкула, діамантових прокурорів до депутата селищної ради і районного начальника, підначальника. Потім йде довготривалий процес розслідування, а точніше просто процес без розслідування. Головне на цьому шляху не посадити в тюрму, а тримати олігарчика, підолігарчика, партійного вожака, чинушу, партактивіста у підвішеному стані, та дати їм чітке розуміння: «якщо нас не переоберуть, то прийдешні верховники вас посадять, точно посадять і на довго». І тому появляються тисячі «несподіваних» агітаторів (БППісти, народні «фронтовики», ті що з вилами, любителі «батьківщини», регіоналісти, «селяни» з косюками та й інші), які будуть «не вірою і не правдою» але ревно докладатимуть зусиль для переобрання сьогоднішніх верховників.

 

"Нам потрібні люди, які мають на місцях реальний вплив, лідери думки, здатні переламати ситуацію". Так кілька місяців тому описував у розмові з УП суть стратегії переобрання Петра Порошенка один із членів його команди. Ця концепція має умовну назву "VIP-агітатори", і прямо зараз вона почала реалізовуватись.

 

Вона вже давно реалізується.

 

Інші шляхи. Вони вже опробуванні та сприяють переобранню: всі ЗМІ підім’яти, виборчі комісії сформувати, опонентів грошей позбавити, ботів підгодовувати, загони тітушок сформувати, обіцяти та обіцяти і так дальше і тому подібно.

 

Наш девіз: «Якщо ми не при владі, то хай згине держава».