Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

Путінське угрупування і Україна. (Автор: Величко Лев)

опубліковано 19 квіт. 2014 р., 09:33 Степан Гринчишин   [ оновлено 9 трав. 2014 р., 10:05 ]

Близьке оточення Путіна незмінне. До нього входять прем'єр Дмитро Медведєв, голова Держдуми Сергій Наришкін, керівник Адміністрації Президента Сергій Іванов, секретар Ради Безпеки Микола Патрушев та міністр оборони Росії Сергій Шойгу. У цій замкнутій системі кожен має свою чітко відведену роль та місце в ієрархії. Однак, спілкування у замкнутій системі створює переконання (ілюзію) у членів системи, що вони все усвідомлюють, і приймають досконало «правильні» рішення. Як кожна замкнута система вона приречена на «умертвління». Отже, в період правління цього угрупування не можна очікувати прогресу в суспільному житті Росії, можливі лише придушення ініціатив громадськості силовими засобами. Їх перебування при владі в Росії є дуже небезпечним для всього людства.

 

Жорстокість цього угрупування проявилась яскраво:

- у Беслані, коли російський спецназ вбивав школярів;

- у Москві, коли потруїли людей у театрі на Дубровці. Російські володарі навіть не назвали хімічний склад отруйних газів лікарям, щоб ті могли врятувати потерпілих;

- коли затонув підводний човен «Курск». Підводники, які залишились в живих, у перші години після аварії подавали сигнали, що вони живі. Їх можна було спільними зусиллями врятувати.

 

Російський шовінізм вкладає мільярди доларів у створення позитивного, привабливого іміджу Росії у світі, оскільки реальна політика Росії далека від стереотипів та поглядів людей цивілізованого світу на місце особи в суспільстві та роль держави. Для «відбілювання» російського шляху «розвитку» купуються, так купуються, політологи, як, наприклад, у Німеччині «німецький» політолог Александр Рар або бувший федеральний канцлер ФРН Ґергард Шредер і т.д. Для цього в Росії розроблена державна програма «Інформаційне суспільство (2011-2020 роки)» і з бюджету держави для реалізації цієї програми виділено 40,6 мільярдів доларів. Для прикладу бюджет українських збройних сил на 2013 рік був запланований на рівні 14,3 млрд. гривень, а це приблизно 1,8 млрд. доларів.

 

Для путінського угрупування тенденція змін в Україні смерті подібна, оскільки може настати момент, коли прокинуться народи Росії і виникне громадянське суспільство, яке поставить багато незручних питань до Кремля. Наприклад, «Чому Росія, володіючи колосальними природними ресурсами, має рівень життя росіян далекий від рівня життя європейців?», «Чому Владімір Владімірович є власником 35 мільярдів доларів перебуваючи на державній службі?», «Чому на Росію звертають увагу в світі тільки тому, що вона має ядерну зброю?» і т. д.

 

Теперішні буремні події в Україні показали, що українське громадське суспільство існує і бореться за свою гідність та свої права. Джерелом збурень в Україні є два чинники. Один чинник – російський шовінізм з путінським угрупуванням на чолі. Другий чинник – корупціонери, які об’єднались і утворили Партію Регіонів. Це вони упродовж багатьох років незалежної України разом із силовими (силовими, а не правоохоронними) органами грабували народ, караючи жорстоко непокірних. Безроздільно пануючи на сході України вони довели людей до стабільного життя, але це – скотське життя. Більшість людей із східного регіону навіть не усвідомлює, що можна жити, а не існувати. Одиниці з них були в країнах Європи і тому переважна більшість населення не може порівняти своє матеріальне становище, забезпечення та інфраструктуру із європейськими умовами. Однак, азарови, ахметови, єфремови, колєсніки і їм подібні не порівнюють – вони там мають свої маєтки і рахунки в банках. Це вони наймають провокаторів для збурення в Україні, оскільки бояться змін у психології людей, бояться, що їх царюванню прийде кінець. Відволікаючи увагу людей від своєї злочинної діяльності вони переводять всю увагу на Київ. «Київ з нами не розмовляє?». «Ми за федералізацію». «Даєш референдум». «Російській мові статус державної» і т.п. Мета всіх їх дій скерована тільки на одне – залишитись і надалі царювати та обкрадати роботящий люд. Тому необхідно відстоювати та реалізовувати гасла «Геть корупцію!», «Робітникам зарплату відповідно до їх праці!», «Годі обкрадати народ!», «Злочинців на нари!».

 

У славному місті Одеса зустрілись двоє поважних людей, корінних одеситів. Ось їх діалог:

- Здраствуй Хаим.

- Слава Україні!

- Хаим, я тебя не понимаю, почему разговариваешь по-украински. Неужели боишься бандеровцев.

- Ні, я не боюсь бандерівців. Я боюсь, щоб мене не прийшли захищати як російськомовного.

 

Це анекдот, але він має реальну основу. Головним аргументом Росії у військовому нападі на Україну лунало твердження «Защитим русскоговорящих». Ставиться питання: «Чого сподіватися Україні, якщо другою державною мовою буде російська?» Зрозуміло, що ті, хто виступає за другу (російську) державну мову насправді має на меті взагалі знищити українську мову. Введення російської мови, як державної, Росія використає та введе свої війська в Україну і буде твердити, що Україна є невід’ємною часткою Російської федерації, оскільки, де лунає російська мова там є «Рассея».