Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

Про мерзьку націю та її «великий»… (Автор: Остапчук Петро)

опубліковано 18 черв. 2014 р., 12:03 Степан Гринчишин   [ оновлено 30 черв. 2014 р., 08:28 ]

Здавна письменники й вчителі Церкви називають диявола «мавпою Бога». Він намагається повторювати Божі дії, але з того все виходить у нього недолуго, по-мавпячому. Спроба примітивного учня стати на місце Учителя – лише жалюгідна пародія.

 

Невільно помічаєш аналогію: хіба москвинський народ, не нагадує підробку під Боже народотворення, за усіма лихими наслідками, з усією його підробленою історією, відсутністю справжньої народної культури, штучним пародійним «языком» та з його, попри горе-імперські «досягнення», неспроможністю до самоствердження й виживання без шовіністичного вампірування серед інших народів?

 

Хіба ще є десь такий народ, що б так у всьому нагадував мавпу, начебто і сам він є лише пародією на народ – творивом фантастичної, хитрої, підступної, зовні простацької та весело безтямної мавпи? Хіба хтось ще так, як москвини, копіював-передражнював у всьому інші народи, натягав на себе й пожирав чужу історію, звичаї, мову, культуру, віру, науку, разом з їх генетичними носіями, і при тому залишався далі незмінно голодним, безкультурним, безтямно-непередбачливим і самогубним?

 

Хіба москвини, у їх загалі, не є невиправно обмеженими шовіністами, винищувачами інших народів і себе самих? Згадати хоча б, як москвини зросталися з монгольським і татарським народами (які тепер мають до них свої рахунки), а потім, за браком особистої культури, духовності, самодостатності й самоповаги, пародійно «копіювали-натягали» на себе вже руське, ліфляндське, німецьке, французьке, італійське тощо…

 

Але для тих народів, особливо для руського, таке «копіювання» закінчувалося так, як сказано в Святому Письмі: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свинями, що б вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали вас» (Мт. 7,6)… І зараз 83% москвинів схвалили військову анексію Московщиною Криму й висловлюються за продовження військової агресії проти Русі-України (як це було і за конфлікту біля о. Тузла, і протягом усієї нашої історі)....

 

Навіть «православна церква» москвинів є особливо злою пародією на християнство (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=134062693463142&set=a.134062610129817.1073741829.100005782364473&type=3&theater ), а сам цей «народ» є переважно атеїстичним і поганьським. Про все це багато дослідили Михайло Грушевський, Павло Штепа, Володимир Білінський та інші руські й закордонні історики, вчені, публіцисти, навіть самі москвини.

 

Коротко розглянемо ще «языковый» аспект москвинського мавпування (мавпотворення), адже на «языке» зараз розповсюджується в Русі 87% книжкової та іншої друкованої продукції, так саме «язык» значно переважає над мовою в програмах теле-радіо «языкнення» (75%).

 

Русичів, за мовною ознакою, не приймають до роботи. В магазинах і закладах харчування, за розпорядженням директорів-українофобів, працівникам дозволено спілкуватися лише москвинським «языком» (це записано у внутрішніх правилах цих закладів). Скорочується чисельність шкіл з викладанням руською мовою (маємо вже близько 1500 шкіл, де викладають на масквинському «язику»), а школярам наполегливо рекомендується вивчати «язык» (1). Як боролися з українською мовою останні 100 років – http://www.youtube.com/watch?v=9WzONZ4Wrko&feature=share. 2).Тельнюк Станіслав. Вірш "Забувайте українську мову" http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=18210. 3).Тріо "Крайня хата": Гімн українській мов http://www.youtube.com/watch?v=Ty5yhl37mzM ).

 

Розмовляти рідною мовою чи носити вишиванку в захопленій москвинами Русі – це завжди було смертельно небезпечним, а тепер в Криму, на Луганщині та Донеччині шовіністи, вже неприховуючись і прилюдно, вбивають людей за руське слово, так як це робила у 1918 р. армія Муравйова, коли захопила Київ. Так було завжди. Відверту зневагу й образу русинства та нашої мови, часто бачимо навіть у ЗМІ. Русинів відмовляються обслуговувати в різних закладах, вперто «не понимают» нашої мови й наполягають звертатися до них москвинським «языком». В самій Московії двохмільйонна руська діаспора «не має жодної руської школи, жодної газети, жодного дитячого садка, жодної церкви. Шовіністи закривають українські бібліотеки, бо там є книги, де історія висвітлюється інакше (див. промову Голови УВКР М. Ратушного на X Світовому конгресі Українців у Львові 20.08.2013 р.http://kobza.com.ua/uvkr/4631-treba-zrobyty-vse-shchob-tsia-hanba-prypynylas.html).

 

Водночас, москвинське хамло волає до світу про те, що в Русі (Україні) «националисты-фашисты» утискують його національні права тощо…. Мусимо оголосити в Русі бойкот і навіть війну цьому «языку», аж поки він стане неспроможним звикло зазіхати на знищення руської нації у той час, коли самі москвини зникають так стрімко й вочевидь, що вже й змирилися з цим і знов приміряють на себе чуже.

 

Наприклад, така собі Владімірова Надєжда пише в коментарі до статті «Греки дали мусульманам строк до 30 червня, що б ті залишили Грецію» (сайт «OPEN"): «Полностью согласна с мнением Амир Амирова… что касается строительства мечетей в Москве и других городах России (Московии, – авт.), так это только на благо русского (москвинского. – Авт.) народа. Может наконец перестанем деградировать и превращаться в свиней. Россию, как страну, может спасти только Ислам и шариат»…

 

Навіть з цієї цитати бачимо, окрім запозичених від інших народів слів, багатьох помилок і незнання свого «родного (раднова) языка», ще й такі недоречності… У слові «полностью» – м’який знак і розділова вимова – зайві; «согласна» – чого писати «о», а потім вимовляти його як «а»? Так саме в слові «что» пишуть «ч», а вимовляють «ш» – «што»; пишуть «касаеться», а вимовляють «касаеца»; «строительства» – страительства, «превращаться» – превращаца, «только» – толька (можна переплутати з іменем Толька). А в слові «России» чому б москвинам було не написати замість двох «сс» три: «Росссия»? Ми – руси, наша держава – Русь. Це слово є вкрадене у нас москвинами, ще й запозичене через мовлення греків і спотворено. Ми ж не пишемо «Францція» (від франки), «Грецція» від греки, «Англлія» від англи, «Турцція» від турки, «Швецція» від шведи тощо… Якщо вже писати «Русія» чи «Росія», то вже з однією «с», бо ми – руси («роси").

 

Проте, московіти-москвини, без роду та племені, превозносящієся шовіністи, ніколи не стануть руськими! "Сонце сходить, і заходить, і вертається на коло своє" (Біблія).... Так і вони повернуться до свого московітського болота (Москва, за перекладом – "темна гнила вода", "в’язкий, топкий", "багно"): 1). Доклад доктора исторических наук Ярослава Дашкевича. Как Московия украла историю Киевской Руси-Украины (2008 г.). http://politiko.ua/blogpost110480, ЯК МОСКОВІЯ ПРИВЛАСНИЛА ІСТОРІЮ КИЇВСЬКОЇ РУСІ*. http://universum.lviv.ua/journal/2011/6/dashk.htm 2). Відео. Русь это Украина и только Украина! https://www.youtube.com/watch?v=t0MbEFqF-lI 3). Алексей Широпаев - О двух разных народах http://shiropaev.livejournal.com/306475.html 4). Алексей Широпаев - Назовите Украину Русью ttp://rufabula.com/articles/2014/04/21/rus-ukraine 5). Історія про яку знає весь світ htps://www.facebook.com/notes/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D0%B7%D0%BA%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%8F%D0%BA%D1%83-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%94-%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%8C-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82/374961045927759 6). Країна Моксель, або чому московитів почали називати кацапами http://ar25.org/article/krayina-moksel-abo-chomu-moskovytiv-pochaly-nazyvaty-kacapamy.html 7). "Вонючая «Русь» у нас не должна править!"https://www.facebook.com/notes/%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2-%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C/%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8F-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C-%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D1%81-%D0%BD%D0%B5-%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B6%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%8C/230920227108510 8). Спор Руси с Московией закончится победой Украины http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2007/02/6/4412731/?fb_action_ids=704552199595513&fb_action_types=og.recommends&attempt=2 9). Відео. ДНК - код нації.

 

Генетичні дослідження доводять, що москвини не мають жодного відношення до слов'янської групи народів (а над руською нацією чинили систематичний геноцид, якого не знав світ – Авт.) http://ar25.org/article/dnk-2-u-poshukah-zhinky.html 10). Бойкот назві "Россия" http://volianarodu.org.ua/uk/Gromadyanske-suspilstvo/U-sotsmerezhach-ogolosyly-boykot-nazvi-Rosiya-Vidteper-tilky-Moskoviya-FOTO11). Відео. «Русские» фашисты. https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=VrpWbHYBOnc 12). Світлина. Немає москалів – немає лиха. https://www.facebook.com/photo.php?fbid=227666300767236&set=a.105918126275388.1073741828.100005716029138&type=1&theater

Зауважимо також, що і лексика руської мови має найменше спільного з москвинським «язиком», аніж з будь якою іншою мовою географічно наближених до нас народів, відрізняється від лексики «язика» на 38% ( на 32% від словацької, на 30% від польської та на 16% від білоруської мов. Для прикладу, за своїм лексичним складом англійська мова відрізняється від голландської на 37%, а шведська від норвезької на 16%. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 ).

 

Отже…Москвинський «язык» – бісівські мавпотворний і хульний на Слово Боже, штучний, недоумкуватий, пародійний, довжелезний і обмежений, нелогічний, неоригінальний і примітивний, сороміцький і приземлений, ускладнений, шиплячий і сварливий, вимираючий у Московії, проте навально-ненажерливий, як колорадський жук, наприкінці свого п’ятсотрічного паразитизму і вампірування серед Божого Русинства...

 

Ось приклади схибленого правопису й невідповідної вимови в «языке»… Род (роТ), рожь (роШ), хлеб (хлеП), арбузС, врагК, поАход, веИсна, леИса, дубП, травФка, зуб (суп!), легХко, редТька, обьАПедки, ци(ы)рк, подруг (падрук), сегВодня, итого (итаво), воАда, снегК, стоАроАна, МоАсква, бабачька (бабачьк), договор (дьгавор) – за книгою Т. Смірнової та Л. Шевельової «Русский язык» (Харків, «Ранок», 2010)… Яке безглуздя!А ось, як москвини спотворили руські слова… Гра – «Игра», голка – «Иголка», сонце – «соЛНЦе» (але вимовляють «сонце», щоб не зламати від «великого розуму» свого «языка", серце (у рус. ніжно) – «сеРДЦе» (у москв. «сердито», проте знов вимовляють інакше – «серЦЄ».

 

Нерозумна ускладнююча недоречність, плутанина і розбіжність «языка», який формує таку ж поведінку москвинів, відбивається і на всьому способі їх життя. Може – «можеТ», четвер-«четверГ» (як не милозвучно, не співучо, зайве та недоречно...), газова-«Я», молочна-«Я», автобусна-«Я», рвана-«Я», добра-«Я», давня-«Я», зимня-«Я», синя-«Я», крайня-«Я», Давні-«Є», крайні-«Є», сині-«Є». тонкі-«Є», давнє-«Є», крайнє-«Є», «є-що» (з рус. - є що). Хіба не нагадує ослячу лексику оте безглузде москвинське додавання букв «И», «Я», «Є», коли домінує якраз оте: «І-Я», «І-Є»?... «Э-то, э-ти, дали-Є, у-сло-ви-є» (з рус.: є то, є ті, далі є, у слові є), «рус-С-ки-Є… Буду-«ЩЄ-Є», наступ-«ЛЄ-НІ-Є», напад-«Є-НІ-Є», є-«СТЬ» («пожрать»?), розум-«Є-НІ-Є», глум-«ЛЄ-НІ-Є», оснва-«НІ-Є», доказ-«А-ТЕЛЬ-СТВО» (до п’яти букв руського слова мавпа додала ще дев’ять!), розбір-«АТЕЛЬСТВО», вимога-«ТЕЛЬСТВО», мить – «МГНо-вє-ні-є» (тут три приголосних, ще й довжелезно, як для миті)…

 

Безглузду, незручну й марнотрацьку довжину москинського «языка» видно з видання книги Ю. Канигіна та В. Кушерця «Біблія і сучасна наука»: 226 сторінок у руськомовному друку та 293 сторінки в москвинському перекладі, який виявився довшим майже на 30% (29.2%) … Тиждень – «нєдєля» (а коли ж «дєля»?)Чорна-«Я» смородина (бо має сморід, вкрадено з рус.), але в рус. є ще порічки (бо росли біля річки й не мають запаху), у москвинів – «черна-Я, бєла-Я и красна-Я смородина» (? Просто вони ледачо крали, спотворювали руські слова, й недокрали)…Берізки (рус., бо беруть із тих дерев різки) – «берьозки» (чому тоді не бєрозгі?). Сірники (бо зі сірки), у москвинів – «спички» (тобто з рус.: скалка з пічки). Чому тоді вони не кажуть – «спечки»? – Просто забули змавпити-спаскудити, бо часто навіть не розуміли змісту багатьох руських слів, які переймали.

 

За-лиця-льник (з-за гарного лиця, тут – духовно, мило очам) – «ухажор» (бо ходив до «баб», щоб «на халяву нажраца ухи», тут – «чревоугодно»... «Уха» є, мабуть, знов від змавпиного рус. слова – вуха. Таким «потчивали» своїх «ухажоров» «бабы»-москвинки… А «халява», з давньої грецької мови, означає «проститутка». У «лексиці» москвинів повсякденно переважають «матюки» ( рус. матюги – гнати матір) та ідіоматичні неологізми, а «на халяву», тепер у них означає «задаром". В нас – парубкує (бо шукає пару під бік), у москвинів не має відповідного слова. В нас – весілля (веселощі для всіх) і шлюб (злюб), у москвинів – «свадьба» (гульба для сватів), а потім зразу «брак»... (зразу їм вже бракує і вони браковані… «Брако-со-чє-та-ні-.є», браковане «сочетание» чи «сочетание» бракованих… Видно, колись русичі часто говорили, що «москвинам бракує»…, а ті, не розуміючи значення руських слів, по мавпячому переймали їх, за браком особистих відповідних слів, адже у них і шлюбів ще не було, тому так і назвали своє «житиє» «браком брачующихся и брачащихся». У нас – дружина (друг і захисна рать), у москвинів – «жена» (від рус. – жени, як скотину чи ворога, «супруга» (від рус. – супротив… одне одного. Вагітна (бо має вагу, тут зрозуміло) – «беременная» (від рус. –.бере мене? Безглуздя). Народження (наповнення роду, поповнення народу) – «рождение» (?). Немовля (не мовить), потім малюк – «младенец» (млад …аж до 30 років, чи що?), «малыш» (від рус.: ма лише потреби). Годування (від годити, догоджувати – широке значення) – «корм-ле-ни-е» (спотворено від рус. «корм» – їжа для тварин й худоби – вузьке значення… ). Опікунство (піклуватися) – «окормление» (знову все зводиться до корму). Обурення (буря) – «не-годовани-е» (знову «дай пожрать»!) Скільки москвини грабували і знищували русичів голодоморами, а й досі все «негодовані-є". Виховання (ховати від злого) – «вос-питание» (знов, як у тварин, все зводиться до «жратвы: питва, корма. Натщесерце (бо в рус. головне – це серце й духовність) – «на голодный жєлудок» (у москвинів – майже, як у інших тварин).Сніданок (сну дання) і вечеря – «завтрак» (як це сьогодні є вже завтра? Безглуздя) і «ужин» (у жінок «нажрьомся, а потом поваляєм их или побьем – все равно: если бьет, значит любит»… Проте, щодо духовності, то залишилося спотворене рус. «ТайнаЯ Вечеря".

 

Тут принагідно зауважимо, що в офіційному виданні парафії Св. Арх. Михаїла УПЦ КП (м. Київ, Пирогів. 2011р. Упорядник Ганна Куземська. – 60 с.) «Якою мовою молилася давня Україна» наведено безліч прикладів мавпування-спотворення й переписування москвинами давньої сакральної богослужбової мови Русі, перейнятої русичами від святих Кирила та Мефодія. Ось, наприклад… Було: любить, веселить, речеть, прийдуть, наставить, будуть (вимова руська); стало: «любит, веселит, речет» і т.д. (вимова москвинська). Ще приклади… Отець – «отец», далі подібно: Творец(ь), Агнец(ь), вінец(ь), овец(ь), сердец(ь). Мавпи замінили руську букву «и» на їхню, що звучить, як наша «і» у таких словах: слуги, погибель, муки, гріхи, ріки, на віки, ангельський, великий, Луки, Христос, херувими, серафими, Галилея, Ливан, вино, виноград… Було «тобі, собі», а стало москвинською: «теби, себи»… Буква «ѣ» (ять) вимолялася, як рус. «і», москвини стали вимовляти її, як їх «е». Проте, на всіх іконах в Русі, аж до середини XVIII ст., навіть, написаних А. Рубльовим, у словах «приідіте, возміте, поклонімося, воскликніте» тощо… збереглася саме буква «ять», яку не можливо читати. як «є»: «приідєтє, возмєтє, поклонємся»… Тоді москвини замінили в подібних словах букву «ять» на «и», яку вже читали, як їм хотілося. Проте надписи на іконах й старовинні тексти свідчать про мавпотворення москвинів, які передражнили й спотворили до невпізнання всі руські Святі Книги й богослужбові тексти. Москвини рвали, спалювали, потворно переписували й фальшували їх, як і всі руські історичні рукописи… Ось чому в їх «церкві» все звучить вимовою їх «єдино-благодатного языка», але його змісту навіть їх «попы» (відповідне рус. – задниці) не розуміють. Втомився – «устал» (від рус. «устав, наприклад, з ліжка і…» «сразу устал, хоть опять ложись», москвинське ледаще). Лікарня (бо там лікують) – «больница» (бо там лише болить). Лихий (лихо – негатив) – «лихой» (у москв. – «позитив". Чому Юрій Долгорукий, а не Длиннорукий (адже він такий є шанований у москв., бо «заснував» саму Москву? – хоч це знов чергова москвинська брехня).Масло (харчове), олія, мастило (промислове) – у москвинів все є «маслом»: «намазують» і олію, і «масло машинноє», а вимовляють, як «машынное. Яка обмеженість і недолугість у порівнянні з руською мовою!

 

У нас – мова (духовно), а в москвинів – «язык» (приземлено тілесно).А ще таки соромицького походження москвинські слова: «как-ни-как», «срав-ни», «кое-как». Мамуся – «мамаша», татусь – «папаша»,. У нас – безмежне різноманіття милозвучних пестливих похідних, наприклад, дорогенька, хатинка, дівчинонька і т.д., у «языка» все зводиться до одноманітних і шиплячих –«аша, -уша-, -ушка: дорогуша, ізбушка, девчушка (чушка)", навіть М. Горький (Пешков) бідкався: «Все эти «вши», «щи», прочие шИплящие (тут пишеться «И», а вимовляэться, як «Ы», чергове безглуздя, – авт.) и свистящие слоги надобно понемногу выправлять с языка». Дідусь – «дедушка», жабка – «лягушка», бабуся – «бабушка», Петрик, Петрусь, Петрусенько і т. д. – «Петруша», Сергійко – «Сєргуша», Миколка – «Николюша», Оксанка – «Ксюша», Надійка – «Надюша».«Соловей (а вимовляють, як «салавей» запел, защелкал» (?!),.. «Птицы заливаюТЬся (а вимовляють, як «заливаюца") трелями (трель – з італійської – брязкотіння) і рулладами» (з французької – котити швидко), а самі москвини «заливаю(ть)ЦА(ся)» горілкою й одеколоном»… Зате наш соловейко тьохкає-витьохкує, щебече-виспівує… «Родина» – з рус.: родина, родичі. «Глаз» – з німецької: скло… і т. д...

 

Вже багато книг написано на тему безглуздості й штучності москвинського «языка», наприклад, С. Коваль, «Язик вєлікій і магучій»? Ні! Довгий і пародійний!». Але несвідомі русини не читають книг і далі «разгаваривают»-р-р-раз…гав…ар-р-р… на «искусственном языке» (від «искусство»… А як, щодо «искуственной пищи»?), вірять штучній москвинській історіобрехії, та їх мавпотворній «церкві», що прислуговує шовіністам і так, разом з бісом, гроблять руське, правдиве й Боже. Адже головне завдання диявола – це відводити людину від життя в Божій правдивій реальності у небуття вигадки й спотворення правди. Коли сатана «робив» москвинський народ, то не забув прославити себе в «языке», на доказ свого мавпотворення: «бес – сильный, бес – славный, бес – сердечный, бес – культурный, бес – плодный, бес – ценный, бес – толковый, бес – полезный, бес – порядочный» і т.д. (тут вже навіть, як пишеться, так і вимовляється!)…

 

Чому біс вплинув саме на москвинський «народ», поруч з русичами? А тому, що б руками москвинів нищити найперше саме русичів, котрі отримали від Бога найбільше національних талантів і здатні сильно примножувати їх.

 

Наприклад, Руську Мову здавна поважали у світі, як найбагатшу, найпоетичнішу та найспівучу. А мова є найважливішим показником культури, яка є показником вже Божого духовного потенціалу народу! Навіть недавні події свідчать про це. Так 02.04.2012 р. Русь-Україна, випередивши Італію, увійшла до Книги рекордів Гіннеса, провівши найтриваліший музичний телемарафон національної пісні в прямому ефірі: 110 годин 4 хвилини 10 секунд! (Див.: http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/ukrayina-vstanovila-svitoviy-pisenniy-rekord). Є і така інформація, що в серпні 2013 р. Центр світової спадщини ЮНЕСКО, за рейтингом гімнів зі 193 країн, визнав гімн України найкращим у світі (Best National Anthem in the World). Він отримав найвищий бал з милозвучності, гармонійного поєднання музичної та текстуальної частин, також за оригінальність музичного рішення та цілісність твору. ( див.: http://dyvys.info/polityka/yunesko-vyznalo-ukrajinskyj-himn-najkraschym-u-sviti.html).

 

Руською мовою розмовляли багато геніїв людства. Це страхає диявола, який легко і швидко знищив багато різних народів, а Русь все ніяк не може знищити. Пам’ятаймо про це, і цураймося, і женімо від себе москвинське, що сповнене руйнівного бісівського, служить йому і славить бісівське! Послуговуватися москвинською мовою – ганебно, примітивно, не благословенно, на загибель! Не можемо навіть поруч ставити москвинський «язык» з Благословенною, природною, багатою, розумною, милозвучною, давньою Руською Мовою! Розмовляти сьогодні в Русі «языком» – це злочин проти рідної та інших націй, проти Бога! Ось такий він є – «вєликий (вкрадено і спотворено від рус. «великий" і могучий (вкрадено і спотворено від рус. «можу") русский (а ні трішки) язык (як у мавпи та папуги)»!... Складається він на 99% (?) з викрадених (часто – бездумно), запозичених і спотворених від інших народів слів, особливо від русичів. «Толковый словарь живаго Великорускаго языка» В.Даля є одним із найбільших словників і містить близько 200 тис. слів. Але якого походження є ті слова? Читаємо, наприклад, в книзі москвича Л. Боброва «Кладезе для студентов филологов» про чужомовні словесні «запозичення» москвинів із інших мов: угро-фінської, тюркської, скандинавської, прибалтійської, грецької, латинської, голландської, німецької, французької, італійської, іспанської, англійської: «Примесей, конечно, немало: сотни тысяч самых разных»...

 

Руси легко розуміють «язык» та всі слов’янські мови, а от москвини не можуть вивчити руської мови, навіть часто не розуміють, а ні її, а ні інших слов’янських мов, бо у них "архетип інший, до того ж поруйнований штучним насадженням чужої для їхніх предків слов’янської мови. А руйнування мисленнєвого архетипу на мовному рівні обов’язково позначається на здібностях людини" (Могильницька, Г. А. «Міфотворчість як обґрунтування історичного мародерства (http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2007/02/6/4412731/?fb_action_ids=704552199595513&fb_action_types=og.recommends&attempt=2).

 

В Москві проживає вже близько 31% москвинів, а серед них є лише 10% працездатних (за повідомленням москвинських ЗМІ)… Зникає і їх «язык». Вони ще й спілкуються між собою спотвореними неологізмами іноземного походження, дуже примітивною й обмеженою лексикою, яка від початку у них зводиться найчастіше, до слів на «х», «п», «є» та сотень похідних від них вульгаризмів та ідіом (див.: «Російська мова більше не мова – учені» http://expres.ua/digest/2012/08/09/71295#lEp2e). Вульгарна, у своїм загалі, ідіомська, хульна на Слово Боже й невиправно заклинена на шовінізмі, «мерзкая» нація (від племен Меря та Ерзя), аналогів котрій не має в світі…

 

Антируська влада усіма способами поспішала знищити русинство, зокрема через ЗМІ, книгодрукування, освіту, підмінивши русинам їх культуру й історію на штучне й неправдиве, безбожне й мавпотворне («Успадкована дискримінація: носії української мови продовжують зазнавати утисків у власній державі» http://tyzhden.ua/Politics/51271). Тому, коли, за цих обставин, навіть якщо руска чи русин носять вишиванку, але вживають москинських слів – це є ознакою шароварщини, несвідомості, необізнаності чи й глупоти, що неминуче спричиниться сперш до духовно-національного й розумового виродження їх родоводу, а дещо згодом і фізичного, до безславної тваринної загибелі їх нащадків. Якщо виродків ставатиме і далі все більше, а їх таки стає чим далі, тим більше (див. вище наведене посилання), то вони потягнуть до поневолення й загибелі й усіх інших нащадків руської нації.

 

Саме «завдяки» національно несвідомій більшості виродків-рабів, антируська диявольська влада в Русі захопила все й знищує всіх. Свідомий русин і свідома русинка мусять знати про потужні сили в світі та методи, якими ті знищують нації, з метою перетворення людей в рабів. Без побудови Національної Держави, без поступу Християнського Націоналізму ми всі – приречені, життя наше – даремне, а діти наші залишаться без майбутнього. Національна несвідомість, хохляцтво, необізнаність і байдужість людей – шлях до пекла й до встановлення на Землі влади антихриста. Треба стерегтися москвинького, як смертельно небезпечного, бесівськи-мавпотворного, й заразно-розтлінного! Мусимо рішуче викривати наших національно-несвідомих знайомих, пробувати пояснювати їм, мусимо самі знати й розуміти. Висміюймо той безпардонний, агресивний і зухвалий в Русі «язык» та скиньмо його з себе скоріше, адже навіть в його рідній Московії від нього вже давно неприємно тхне…

 

Петро Остапчук, священик, духівник Рівненського козацтва, голова Рівненської обласної громадської організації з проблем сім'ї, член Національної спілки журналістів України, винахідник, композитор.