Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

Нотатки не стороннього. (Автор: Велесич Андрій)

опубліковано 21 трав. 2018 р., 08:25 Степан Гринчишин   [ оновлено 9 вер. 2018 р., 08:17 ]

Чому ми такі згідливі?

Чому ми, українці (тобто руси чи русини) і тепер називаємо Московію Росією?

 

Чому ми до сих пір по рабськи своєю поведінкою утверджуємо крадіжку московитами нашого історичного імені Русь та миримося з цим?

 

Ми були рабами Московії і змушені були називати її Росією. Але чому зараз, утворивши свою державу, не повертаємо собі історичне ім'я Русь, а продовжуємо своєю поведінкою утверджувати злодійство, продовжуючи називати Московію Росією?

 

Назвою нашої теперішньої держави мало б бути Україна-Русь. І це маємо впроваджувати ми. Іншим народам байдуже, як нас називати. Нам – не все одно. Бо це – наша історія і наше ім'я. Звичайно, є проблеми: зміна карт, протидія Московії, політичні тертя...

 

Але почнімо це робити вже – у публікаціях, коментарях, виступах вживаймо назву Московія щодо північно-східного сусіда. Утверджуймо цю назву у свідомості людей, починаючи з себе. І процес піде. Ми це зробимо. Бо це – наша історія. І наше майбутнє, корені якого – в глибокому минулому.

 

Наше самоусвідомлення – в основі наших майбутніх успіхів.

 

Народ, який не шанує минулого, не може претендувати на успішне майбутнє.

 

Тенденції розвитку людства. Окремі зауваги.

У наш час прослідковуються дві тенденції у розвитку людства – глобалізація і її противага – диференціація.

 

Прикметами першої є утворення наддержавних структур та відповідних органів, діяльність виробничих, фінансових, бізнесових структур у різних країнах одночасно, обмін студентами, співпраця науковців, вироблення в людей спільних поглядів на процеси в природі, зокрема суспільстві, встановлення мов міжнародного спілкування тощо.

 

Розвитку глобалізації сприяє зростання кількості людей на планеті, вдосконалення та розробка нових засобів комунікації, транспорту.

 

Безумовно, глобалізація згладжує різнорідність людської спільноти на Землі, тим самим зменшуючи перспективи її розвитку та самозбереження. Відомо, що найбільш стійкими є пістряві біогеоцинози, які представлені різними рослинами та утвореннями.

 

Для розвитку системи потрібна її різнорідність. Саме тому на Землі паралельно з глобалізацією проходить процес диференціації, який підтримує різнорідність людської спільноти (фактично це прояв інстинкту самозбереження людства). Цей процес проявляється в розпаді імперій чи просто об'єднань, у федералізації суспільних структур.

 

Яскравим прикладом диференціації є розпад Чехословаччини, Югославії, Радянського Союзу тощо. Саме цей процес проявляється зараз у Іспанії (Каталонія).

 

Прикладами фактично федерального устрою є Німеччина, Канада, США.

 

Особливе місце тут займає нібито федеративна республіка Московія (Росія). Однак політична еліта цієї країни реально продовжує практику уодноріднювання системи, чим знижує перспективи свого розвитку. Для стійкості суспільної структури політики цієї держави змушені створювати штучно доцентрові тенденції. Зараз в якості таких використовують військові конфлікти, на базі яких будують вороже відношення народу до інших народів, що на якийсь час сприяє централізації. Небезпека такого підходу полягає у стимулюванні диференціації при невдалих військових діях. Прикладом є розпади Московії (Росії) після поразок у Першій світовій війні чи розпад Радянського Союзу після поразки у афганській війні. Недоліком такого підходу є також мала увага забезпечення достойного рівня життя населення, невійськовим технологіям і т.п. Занадто багато ресурсів забирає армія.

 

Після розвалу Радянського Союзу і утворення московської держави міжнародна спільнота включила Московію (Росію) у всі наддержавні органи, надала їй шанси стати важливою ланкою розвитку людства. Однак зашореність московської політичної еліти на ворожість до інших, фікцію світового панування (успадковану від Золотої Орди) приводить до все більшої ізоляції Московії (Росії) у світі та створює реальну небезпеку глобального військового конфлікту. Зрештою, Московія була завше такою. Згадаймо хоча б обидві світові війни.