Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

Факти, які характеризують внутрішню політику України (автор: Кондрат Василь)

опубліковано 13 квіт. 2013 р., 12:36 Степан Гринчишин   [ оновлено 21 квіт. 2013 р., 02:05 ]

Останнім часом відбулося кілька дуже показових подій, які яскраво характеризують внутрішню українську політику.

 

Перша. 4 квітня цього року в Донецьку в центрі "Ізоляція", який знаходиться на території закритого донецького заводу, в рамках заходу "Дні Америки" за участю посла США в Україні Джона Теффта повинен був пройти "ТехКемп" ‑ семінар для громадських діячів та журналістів, який стосується розвитку Інтернет-технологій в Україні. Однак групою осіб (коло 100 людей) захід було зірване. Ці люди, яких привезли перед приходом посла, з готовими плакатами ("Остановим "арабскую весну"", "Интернет не место для революций", "ТехКемп зародыш революций", "Мы знаем для чего вы здесь", "Нет "арабской весне" в Донецке") скоренько організували мітинг, на якому тих, що прийшли на зустріч з послом називали «предателями», «уродами» и «ублюдками». Коли посол від'їхав, мітингувальники, зламавши двері, увірвалися до приміщення, де відбувався семінар (на територію закритого заводу!). Особливо активними були 15 "биків", помічених і в інших подібних акціях. Викликана міліція не заважала "мітингувальникам". Після закінчення "акції" "мітингувальники" прощалися з міліціонерами, як давніми знайомими чи друзями. (Більш детально див. http://www.report.dn.ua/?p=992). Пошуки журналістів дали можливість встановити особи деяких учасників (зокрема, Олєг Фролов, Андрєй Пургін) та організації, з якими вони пов'язані, а саме ‑ Донєцкая рєспубліка (заборонена судом, як екстреміська), Євразійський Союз Молодьожі. Були помічені люди в козацькій формі. (Більш детально див. http://www.report.dn.ua/?p=995). Суть мітингуючих добре відображає фотографія, на якій зображені і деякі з них.

 

 

Цікавою є підслухана журналістами розмова двох рядових учасників вломлення. На зауваження одного: «Чё сидишь? Ваши вон, уже уходят», другий питається: «Чё так рано?». Перший: «Проплата закончилась».

Характерною рисою події є повна безвідповідальність учасників "акції" та фактично покровительство зі сторони міліції. Жодних відомостей про відповідальність за явний бандитизм учасників немає. Дивним також є практична відсутність інформації про цю кричущу подію в більшості засобів масової інформації (напр. Українська правда, ТСН тощо)

Друга. 6 квітня о 19:00 в Тернопільському палаці культури “Березіль” ім. Леся Курбаса, група із 20-ти українських націоналістів провела акцію проти попсових дуетів “Потап и Настя”, “Время и стекло” та Аркадия Лайкина. Акція полягала в закиданні яйцями артистів. За словами Голови ТОО ВО "Тризуб" імені Степана Бандери Василя Лабайчука, учасники акції, члени "Тризуба" ніколи не заперечували існування та функціонування російської та інших мов і не виступають проти російських виконавців, які співають рідною для себе мовою. Вони проти українофобської концертної політики українських артистів, які пропагують чужі твори низької якості, негативно впливаючи на українську культуру та ментальність, принижуючи українські цінності.

 

Втрутилася міліція. Як було повідомлено у Відділі зв'язків з громадськістю УМВС України в Тернопільській області затримано шість активістів "Тризуба". Яке різне відношення української влади до російських фашистів та українських націоналістів!

 

Третя. Вночі з суботи 6 квітня на неділю 7 квітня (Благовіщення) невідомі вандали зруйнували пам'ятник Степанові Бандері в селі Новосілках на Львівщині. Пам’ятник встановлено навпроти школи, в якій працювала виборча дільниця на проміжних виборах до Львівської обласної ради. Близько 7.00 представники дільничної комісії прийшли на дільницю, де мало відбутися засідання ДВК, і побачили розбитий пам’ятник. На дільниці, як звикло, чергували міліціонери. “Нищення пам’ятників національним героям України є масштабною та цілеспрямованою кампанією, замовників та виконавців якої повинні якнайшвидше знайти правоохоронні органи, а винні у злочинах мають понести справедливе покарання." (Із заяви партії "Батьківщина")

 

Нагадаємо, що пам'ятники чи пам'ятні знаки героям національно-визвольної боротьби українців пошкоджено раніше в різних населених пунктах Івано-Франківської, Львівської, Рівненської областей. І це нищення продовжується. Жоден вандал не знайдений. Тобто, силові структури бездіяльні.

 

Для порівняння згадаємо руйнування пам'ятника Сталіну в Запоріжжі. Учасники руйнування виявлені і покарані судом. Нагадаю ‑ Йосиф Сталін багаторічний керівник Радянського Союзу, диктатор, його діяльність спричинила небачений терор, мільйони жертв. Саме з його правлінням та безпосередньою ініціативою пов'язують голодомор-геноцид українців у 1932-33 роках та винищення української інтелігенції в 30-их роках минулого століття, жорсткий антиукраїнський терор в Галичині перед і після Другої світової війни. Саме встановлення пам'ятника тирану було плювком в обличчя українців. (До речі, будь-який розумний правитель не дозволив би ставити цей пам'ятник тирану державотворчого народу. Сам факт встановлення такого пам'ятника обов'язково приведе до розпалювання конфліктів всередині країни. Але так би робив правитель, який дбає при мир і благополуччя очолюваної ним держави.)

 

Четверта. В інтерв'ю, надрукованому в http://footballtransfer.com.ua/ua/news-30989.html# Ярослав Ракицький, футболіст "Шахтаря" заявив. "Знаєте, я можливо і якийсь неправильний. Але для мене моя країна ‑ це Донбас. Ніхто не буде сперечатися, що це унікальне місце. У людей, що виросли там, особливий менталітет, свої поняття. За «Шахтар» я готовий віддавати себе всього без залишку. Але я не можу грати за збірну бандерівців. Останньою краплею стала наша суботня гра у Львові. Чого тільки я не наслухався з трибун. А ці банери львівських фанів? Хто на них зображений? Шухевич і Бандера ‑ вони ж злочинці. Нас так вчили в школі на Донбасі."

  

 

Не вірити Ракицькому не маємо підстав. У школі його вчили, що Бандера і Шухевич ‑ злочинці. Якщо згадати, що майбутній футболіст народився у 1989 році, то у школі він навчався уже в незалежній Україні. У цій незалежній державі його навчали, що борці за незалежність держави ‑ злочинці. У інших народів борці за їхню незалежність ‑ герої. Дивний ми народ і дивна наша держава. У ній є міністерство освіти України? У ній проводиться державна освітня політика? Патріотичне виховання молодого покоління? А нам кажуть ‑ підростає молоде покоління, покоління нової держави. Це ‑ Ракицькі? Молоде покоління виховувати треба. І своїм прикладом теж. Виявляється, патріотизм з неба не падає. Він потребує вкладення сил, енергії і грошей. Ось він ‑ Ярослав Ракитський, в синьо-жовтій спортивній формі і поглядом з-під лоба. Таким його виховали.