Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

Державна зрада в Одесі. (Автор: Дикий Євген)

опубліковано 4 трав. 2016 р., 08:00 Степан Гринчишин   [ оновлено 21 трав. 2016 р., 04:04 ]

Минула друга річниця подій, які чомусь вперто називають "трагедією 2 травня 2014 року у м. Одесі".

 

Так, будь яка загибель людей – завжди трагедія. Навіть якщо більшість загиблих – зрадники своєї країни та маріонетки Пуйла, як це було тоді. Зрештою, вони далеко не найголовніші з ворогів України, а всього лише "корисні ідіоти", використані ворожою державою як одноразові латексні вироби, та списані як витратний матеріал. Таких "одноразових героїв", використаних "втемну", і за великим рахунком винних переважно у відсутності мізків та інтелекту, завжди трохи шкода... Трохи.

 

Але коли ми говоримо про оцінки тодішніх подій, та про необхідність прозорого розслідування тощо – в першу чергу варто згадати загальний контекст подій.

 

Отже, нагадаю деякі прості речі:

По-перше, станом на 2 травня 2014 в Україні вже йшла війна. Притому війна не громадянська, як би це комусь не хотілось – Україна вже біля двох місяців була жертвою прямої збройної агресії РФ. Вже відбувся тріумфальний кримський "референдум" та РФ офіційно анексувала півострів, і вже стало очевидним що агресія поширюється на материкову Україну.

 

В цій ситуації будь-які оцінки будь-чиїх дій мають спершу виходити саме з цього.

 

02.05.2014 стались не "сутички громадян різних політичних поглядів" чи тим більше не "спроба частини громадян задекларувати свою політичну позицію, яка закінчилась трагічно".

 

02.05.2014 у м. Одесі група громадян України у змові з групою громадян РФ спробувала насильницьким шляхом захопити контроль над містом з метою передання міста під контроль збройних формувань іноземної держави – агресора. В цій спробі іноземної окупації міста брали пряму участь озброєні професійні бійці з так званої "Придністровської Республіки", яка є повним сателітом РФ, та також добре озброєні корумповані правоохоронці з міської міліції. Таким чином, кваліфікація дій цих осіб є доволі простою та однозначною – вони вчинили кримінальний злочин, передбачений статтею "Державна зрада" Кримінального кодексу України.

 

Вони – не "опозиція", не "сепаратисти". Вони зрадники та колаборанти іноземних окупаційних сил, і це суто правова оцінка. В цій ситуації інша, на щастя набагато більш чисельна, хоч і майже неозброєна, частина населення міста виступила на захист незалежності та територіальної цілісности держави Україна, та дала гідну відсіч спробі іноземної інтервенції.

 

Одеса другого травня визначилась як вільне українське європейське місто. Київ не встигав надати організовану допомогу і Одеса сама, силами міської громади відбила напад агресорів.

 

Кваліфікація всіх дій "наших" одеситів в тодішній ситуації також однозначна – це дії, вчинені у стані крайньої необхідності з метою припинення тяжкого кримінального злочину, та з метою виконання свого конституційного обов’язку по захисту незалежності та цілісності держави.

 

На превеликий жаль, при захисті незалежності держави від ворожих куль загинули декілька українських патріотів – захисників Одеси. От їхня смерть – дійсно трагедія, а їхні дії – зразок героїзму, який має бути прирівняно до героїзму Небесної Сотні та героїв війни на Сході України.

 

А щодо зрадників та колаборантів, які загинули під час спроби допомогти РФ окупувати українське місто Одесу – що ж, їх по людськи трохи теж шкода, бо і корумповані менти, і професійні бійці з Придністров'я вдало втекли, залишивши місцевих "корисних ідіотів" самих розхльобувати наслідки невдалої інтервенції. Така доля всіх зрадників – вони потрібні лише на короткий час.

 

Але юридично всі "жертви Куликового поля", чию пам’ять хоче вшановувати вся "вата" Одеси, та яких всує згадує Чуркін у ООН, загинули в момент скоєння ними тяжкого кримінального злочину. І саме це – єдина можлива вихідна точка для будь-яких оцінок тодішніх подій.

 

Так що зі святом успішної оборони Одеси від російської агресії!

 

І вічна пам’ять героям – захисникам української вільної Одеси.