Рубрики‎ > ‎Політика‎ > ‎

70 років опісля. (Автор: Велесич Андрій)

опубліковано 5 трав. 2015 р., 04:38 Степан Гринчишин   [ оновлено 12 трав. 2015 р., 05:22 ]

8 травня 1945 року Німеччина капітулювала перед військами союзників. Це було 70 років тому. Завершилася ще одна трагічна сторінка історії людства під назвою "Друга світова війна". Війна, яка забрала мільйони людських життів, мільйони талантів, кожен з яких міг внести свій вклад в господарство, культуру, науку, освіту своїх країн, міст, сіл. Ця війна знищила інфраструктуру поселень, виробництво, дороги, житла. Вона зробила бідними мільйони людей і багато країн, які були втягнуті у цю війну. Ця війна призупинила розвиток людства, змусивши його прикласти великі зусилля до відбудови зруйнованого. Зрештою ця війна стимулювала мілітаризацію, а разом з нею і небезпеку нових воєн. 

 

Двадцяте століття характерне великими політичними збуреннями і протиріччями, які й породили дві світові війни. Саме в двадцятому столітті виникли тоталітарні системи, які хоч і відрізнялися атрибутикою та словесним оформленням, однак орієнтація на зневагу особи, силове вирішення політичних протиріч, переслідування людей за ознаками, прагнення світового панування об'єднує ці системи як однотипні. Не дармо виник термін комунофашизм. В певний час вони тісно співпрацювали, допомагаючи одна одній у розвитку та становленні. Однак хижість цих систем переважила їхню близькість. Почалася війна.

 

Українці ‑ одна з найбільш постраждалих націй у обох світових війнах. Лозунг українських націоналістів "Воля народам, воля людині" в значній мірі відображає відношення українців до тоталітарних систем. Вклад українців у перемогу над нацистською Німеччиною та у боротьбу з комуністичним Союзом великий. Висловлю таку сакраментальну думку: якби Німеччина вела іншу політику щодо України і українців, Радянського Союзу могло б не стати уже в 40-их роках.

 

Внутрішня політика радянських комуністів, політика терору і переслідування породила багато ворогів всередині країни. Багато їх було і серед росіян. Саме тому серед тих, які виступили на стороні Німеччини у війні проти Союзу, росіян було найбільше. Організаційно це була армія Власова, козачі корпуси, поліція, СС тощо. Виступали вони під російськими національними символами, використовуючи, зокрема, георгієвську (тепер ‑ колорадську) стрічку.

 

Мета українців, об'єднаних національними символами, у цій війна була одна ‑ здобуття власної держави. Саме це було найголовніше. Саме це визначало політику українців ‑ навіть тимчасова співпраця з тоталітарними системами задля досягнення кінцевої мети. Однак українці скоро переконалися у підступності обох тоталітарних систем. І вони почали безнадійну боротьбу на два фронти. Безнадійну щодо висліду, але боротьбу, яка дає гарт, розум, історію визвольних змагань, породжує наступні покоління борців, і врешті ‑ перемогу.

 

Це сталося в наш час. Виникла держава Україна. Завдання наше ‑ зберегти і розвинути її. Один з тоталітарних монстрів ще живий. Він і дальше зазіхає на нашу державу. Передсмертні спазми цього монстра небезпечні і приносять горе і біду довколишнім. Тільки ми самі можемо захистити себе. Так, як це робили наші предки, захищаючи свою землю від зміїв-гориничів.