Живим хотіли взяти (автор: Сердюк Зиновій)

опубліковано 21 серп. 2012 р., 14:26 Степан Гринчишин

 «Грегіт» – історико-краєзнавчо-туристичний часопис

 

Живим хотіли взяти
 
Щосили по снігу рипучім біг.

Мороз тріщав. У змерзлі руки хукав.

Той «грипс», що у руці тримав, не міг

Облавникам потрапити у руки.

 

«У разі небезпеки проковтни,

Коли б в дорозі стрінулись катюги» –

Сказали юнакові так вони –

Провідники військової округи.

 

Облавці бігли з криком: «Стой, пацан!»

Стріляли понад ним із автоматів.

Могли б убити чи завдати ран.

Але лише живим хотіли взяти.

 

Як заєць від мисливців утікав.

Був легко вбраний, а ще легше взутий.

До рота руку з «грипсом» притискав.

Щоб. як підстрелять, миттю проковтнути.

 

Облавці, хоч і бігли як хорти,

Та наздогнати все ж були безсилі.

Коли добіг туди, де крутосхил,

То з'їхав по снігу, скотивсь на брилі.

 

А далі – верболози і ріка.

І терня – царство дикої природи.

Ріка не замерзала, бо стрімка.

Він був тутешній, знав на ній всі броди.

 

І чув юнак вже звідти, з-за ріки,

Як перейшов води зимнюще плесо,

Огидні арештантські матюки,

Прокльони люті на свою адресу.