Олена Теліга Засудженим Біласові й Данилишинові
Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати – не битись, а спать В ніч, коли у в'язниці спокійно і тихо Ви збиралися вмерти – у шість двадцять п'ять. І коли приволікся заплаканий ранок, Вас покликала смерть у похмурій імлі – А тепер наші душі і топчуть, і ранять Ваші кроки останні по зимній землі. А тепер в кожнім серці пожежу пригаслу Розпалили ви знову – спаливши життя. І мов гимн урочистий, мов визвольне гасло, Є для нас двох імен нерозривне злиття. Над могилою вашою тиша і спокій, Та по рідному краю – зловіщі вогні. І піти по слідах ваших скошених кроків Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг. Інформація. 23 грудня 1932 року о 630 у Львові в тюрмі «Бригідки» польські
окупанти повісили членів ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина. |
Рубрики > Поетична сторінка >