Олена Теліга

Засудженим

Біласові й Данилишинові

 

Як ми можемо жити,

сміятись і дихать?

Як могли ми чекати –

не битись, а спать

В ніч, коли у в'язниці

спокійно і тихо

Ви збиралися вмерти –

у шість двадцять п'ять.

І коли приволікся

заплаканий ранок,

Вас покликала смерть

у похмурій імлі –

А тепер наші душі

і топчуть, і ранять

Ваші кроки останні

по зимній землі.

А тепер в кожнім серці

пожежу пригаслу

Розпалили ви знову –

спаливши життя.

І мов гимн урочистий,

мов визвольне гасло,

Є для нас двох імен

нерозривне злиття.

Над могилою вашою

тиша і спокій,

Та по рідному краю –

зловіщі вогні.

І піти по слідах ваших

скошених кроків

Рвучко тягнуться сотні

окрилених ніг.

Інформація. 23 грудня 1932 року о 6³⁰ у Львові в тюрмі «Бригідки» польські окупанти повісили членів ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина.