Що вони взяли з собою в могили? (автор: Хоркавців Федір)

опубліковано 10 лист. 2012 р., 12:04 Степан Гринчишин   [ оновлено 12 лист. 2012 р., 11:29 ]

«Повстанська ліра» - Львів: Меморіал, 1992. – 160 стор. 

 

Народився 1927 року в селі Грушів на Дрогобиччині. Вчився у Дрогобицькій гімназії «Рідна школа». Приймав активну участь у підпільній боротьбі з окупантами. Разом з братом Дмитром (псевдо Морозенко) пішов до УПА – воював у боївці Шугая під псевдом Залізняк.

 

Наприкінці 1947 року був підступно схоплений енкаведистами і засуджений окупаційним військовим трибуналом на 25 років таборів. У в'язницях, штрафних таборах, карцерах відсидів 22 роки. Живе на Львівщині.

 
Героям УПА
 

Що вони взяли з собою в могили?

Журу важку, немов льодяні брили,

Постріли в груди, осколки гранат,

Смуток великий ранених Карпат.

Любов свою щиру до рідної мами –

Ось що вони взяли навіки до ями.

 

О, скільки могил тих ще десь є у лісі –

В зелених Карпатах, на тихім Поліссі...

Чекають посвяти хрести на могилі...

Згадати їх славу – мороз йде по тілі.

 

Не можна забути цих славних героїв,

Бо перші повстали, взялися до зброї.

Били тих, з Берліна, у чорних мундирах.

Удари їх знають червоні вампіри.

 

Яке мають право гидкі ренегати

Цю славу безсмертну в болоті топтати!

Що є над життя ще дорожче в людини

Його вони дали за волю Вкраїни.

 

Дрогобич, 1989