Пустинь південних цар (автор: Янів Володимир)

опубліковано 28 січ. 2013 р., 10:24 Степан Гринчишин   [ оновлено 30 січ. 2013 р., 09:50 ]

Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.

 

Присвячено Романові Шухевичеві

 

Пустинь південних цар у заперті, в городі

Безуспішно шукає забуття-омани

В одчайній люті, в пристраснім-нестримнім ході.

 

І в образі примарної фатаморгани:

Зеленої оази й сірої пустині, –

У вбивчім гашишу палкого урагану.

 

Мов непокірні, горді звірі – у неволі нині.

Плаї ми витоптали в кам'яній підлозі,

Як мріяли ми про життя й простори сині:

 

То завжди пристрасно в клітках своїх в дорозі

Мандрують друзі, тонуть в спогадах, в задумі.

...Трагічно смерть стрічати на життя порозі.

Тим часом смерть з життям обнялась вже у глумі.

 

Вірш написано в польській в'язниці, коли автор сидів по сусідству з келією Романа Шухевича.
Надруковано з присвятою у збірці «Сонце й грати», Львів, 1941