Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.
Присвячено Романові Шухевичеві
Пустинь південних цар у заперті, в городі Безуспішно шукає забуття-омани В одчайній люті, в пристраснім-нестримнім ході.
І в образі примарної фатаморгани: Зеленої оази й сірої пустині, – У вбивчім гашишу палкого урагану.
Мов непокірні, горді звірі – у неволі нині. Плаї ми витоптали в кам'яній підлозі, Як мріяли ми про життя й простори сині:
То завжди пристрасно в клітках своїх в дорозі Мандрують друзі, тонуть в спогадах, в задумі. ...Трагічно смерть стрічати на життя порозі. Тим часом смерть з життям обнялась вже у глумі.
Вірш написано в польській в'язниці, коли автор сидів по сусідству з келією Романа Шухевича.
Надруковано з присвятою у збірці «Сонце й грати», Львів, 1941 |
Рубрики > Поетична сторінка >