Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.

 

Присвячено Романові Шухевичеві

 

Пустинь південних цар у заперті, в городі

Безуспішно шукає забуття-омани

В одчайній люті, в пристраснім-нестримнім ході.

 

І в образі примарної фатаморгани:

Зеленої оази й сірої пустині, –

У вбивчім гашишу палкого урагану.

 

Мов непокірні, горді звірі – у неволі нині.

Плаї ми витоптали в кам'яній підлозі,

Як мріяли ми про життя й простори сині:

 

То завжди пристрасно в клітках своїх в дорозі

Мандрують друзі, тонуть в спогадах, в задумі.

...Трагічно смерть стрічати на життя порозі.

Тим часом смерть з життям обнялась вже у глумі.