Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.
Писарчук Роман, псевдонім Василя Петріва. Народився 1927 р. на Львівщині. Двічі політв'язень. Пройшов воркутинські (1945-1955) і мордовські (1957-1962) табори.
Партизанський етюд
Замерзлий брід,
від броду – слід;
кровавий слід в яругу.
Були бої.
Пройшли свої –
лишили тіло друга.
Лежить навзнак,
стиснув кулак,
напіврозкриті очі,
немов ще раз
в цей грізний час
на світ цей глянуть хоче.
Лежить один –
чийсь брат, чийсь син,
надія й оборона.
Трофейний кріс
надвоє тріс, –
ні одного патрона.
Він тут поліг,
упав на сніг,
своїй землі на груди, –
і вже нема...
Така зима
І тиша, тиша всюди!
Лиш вдалині
по кружині
злітаються ворони.
Летять, летять
псалтир читать,
справляти похорони.
А потім ніч
із всіх сторіч
засвітить в небі душі...
Як віднайду
твою звізду,
мій незабутній друже?
Подружжя віку
Подружжя славної пам’яті Михайла Сороки і Катрі Зарицької – чільних діячів ОУН – впродовж 50-ти років було роз’єднане комуністичним режимом. Катерина Зарицька, звільнившись з таборів (1972), померла (1986), похована на Личаківському цвинтарі у Львові. М. Сорока помер у мордовських таборах (1971). Заходами друзів у 1991 році була віднайдена його могила, а прах перевезений до Львова. Про перепоховання праху Михайла Сороки 28 вересня 1991 року до могили дружини Катрі йдеться у цьому вірші.
Падав дощик і листя каштанів
Нам під тихі, сповільнені кроки.
Ми співали пісні партизанів,
ідучи за труною Сороки.
Вже такі всі поморщені, білі,
ніби йдем в каторжанській колоні,
На Михайловім другім весіллі
І на другім його похороні.
На Личаків дорога не близька –
пересилки, гулаги, централи...
Жде, Михайле, Катруся Зарицька
близько там, де Франка поховали.
Вийшла з хати, чи то із криївки,
у вінку – хризантеми, жоржини...
Заспівали отці «Со святими»...
І з'єдналось подружжя навіки
А промовці усе говорили
про Вкраїну, про подвиг, про долю...
На дві труни на краю могили
Придивлялося сонце в бусолю.
Придивлялось до дивної справи,
як герої виходять з підпілля,
як ідуть до безсмертя, до слави
у свій день Золотого весілля.
Львів, 28 вересня 1991
