«Грегіт» – історико-краєзнавчо-туристичний часопис,

число 7, 2010-2011. стор. 80.

 

Облава затягнулась

 

Рани загноїлись і боліли.

Ледве звівся у криївці з нар.

Свічку засвітив. Та ледь жевріла.

Пік вогнем у всьому тілі жар.

 

Другий день він тут у самотині,

У бою поранений юнак.

Другий день крізь люк, що у тернині,

Долинає гавкання собак.

 

У тернині – люк вентиляційний.

Там галуззя і густі, й міцні.

Люк для входу-виходу надійний.

Він майстерно зроблений в стіні.

 

Затягнулась у селі облава.

Обшуки й арешти, звісно, там.

Загноїлись рани, кепські справи,

Мусить прочищати кожну сам.

 

Є бинти у нього полотняні,

Чисті, бо загорнені в папір.

Пальцем збоку доторкнувсь до рани

І від болю застогнав мов звір.

 

Рота зав'язав, щоб не кричати

(Є в селі «рубашники»-кати),

Але рани мусить прочищати,

Мусить лютий біль перемогти.

 

Як останній витягнув осколок,

Вогник свічки ледве-ледве тлів.

Все закружеляло вмить навколо.

Зсунувся з ослона і зомлів.

 

Опритомнів другої аж днини.

Здивувась, як очі привідкрив:

Запах сіна, крокви і бантини,

Теплі руки «Наді»-медсестри.