«Грегіт» – історико-краєзнавчо-туристичний часопис, число 7, 2010-2011. стор. 80.
Облава затягнулась
Рани загноїлись і боліли. Ледве звівся у криївці з нар. Свічку засвітив. Та ледь жевріла. Пік вогнем у всьому тілі жар.
Другий день він тут у самотині, У бою поранений юнак. Другий день крізь люк, що у тернині, Долинає гавкання собак.
У тернині – люк вентиляційний. Там галуззя і густі, й міцні. Люк для входу-виходу надійний. Він майстерно зроблений в стіні.
Затягнулась у селі облава. Обшуки й арешти, звісно, там. Загноїлись рани, кепські справи, Мусить прочищати кожну сам.
Є бинти у нього полотняні, Чисті, бо загорнені в папір. Пальцем збоку доторкнувсь до рани І від болю застогнав мов звір.
Рота зав'язав, щоб не кричати (Є в селі «рубашники»-кати), Але рани мусить прочищати, Мусить лютий біль перемогти.
Як останній витягнув осколок, Вогник свічки ледве-ледве тлів. Все закружеляло вмить навколо. Зсунувся з ослона і зомлів.
Опритомнів другої аж днини. Здивувась, як очі привідкрив: Запах сіна, крокви і бантини, Теплі руки «Наді»-медсестри. |
Рубрики > Поетична сторінка >