Нацист (автор: Йванків Василь)

опубліковано 28 серп. 2012 р., 13:32 Степан Гринчишин

Усе життя він прожив в Україні. Останні 21 рік в державі Україна, де державною мовою проголошена українська.

 

Він привик, що тубільне населення при розмові з ним завжди переходило на російську. Йому лестила їхня запопадливість. Відчував свою вищість і вибраність. Тому зараз його дратував цей інтелігентного вигляду старший чоловік, який вперто розмовляв з ним гарною українською мовою. Його вищість була принижена. Чим далі тривала розмова, тим більше він кипів люттю. «Проклятый националист!»

 

Він шкодував, що надворі не 1937 чи 1941 або 1946 рік. Тоді його інтелігентність і самоповагу можна було б збити одним ударом під дих. Поламати руки, потрощити ребра, приставити наган до потилиці і всадити туди кулю, із задоволенням спостерігаючи передсмертні конвульсії лежачого тіла.

 

Неможливість зробити це в 2012 році душила його люттю та заставляла переривати розмову, щоб заспокоїтися. Він відходив в сторону і курив сигарету. Починав ненавидіти не лише цього інтелігента, а й сільську хату поряд, ліс та пасмо гір на видноколі.

 

«Уничтожить! Уничтожить! Уничтожить!...» стукало йому в скронях. Виголена до блиску голова рожевіла від припливу крові.

 

Сонячно сяяв день. Голубіло небо. На дереві неподалік безтурботно пурхали горобці. Загавкав пес.