Ми – Уривок (автор: Клен Юрій)

опубліковано 26 січ. 2013 р., 12:35 Степан Гринчишин   [ оновлено 28 січ. 2013 р., 10:11 ]

Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.

 

…На гострій грані двох світів

Ми непорушно муром стали,

Щоб чорний вихор нас не змів

Голодним клекотом металу.

 

В запеклім герці двох стихій

Ми завжди жертвами лягали,

Коли неситий буревій

Зі сходу дув в нестямі шалу.

 

Щоб геній раси спорудив

Вам храми з бронзи і кришталу,

Нас затопляв страшний приплив

І смерч монгольської навали.

 

Щоб ви цвіли в красі стрункій, –

Ударивши у наші груди,

Відлине в степ нераз прибій

Шаленства, розпачу і бруду.

 

Ще, упокорений, до ніг

Не ліг нам звір, що горло душить,

І виє дикий печеніг

У наших хижих, темних душах.

 

Та ми татарську чорну кров

Варязьким холодом остудим.

У такт рокам гуде наш крок.

Ми йдем... ми ростемо... ми будем.