«Грегіт» – історико-краєзнавчо-туристичний часопис

 

Серце в грудях – немов не моє,

І жага, що так мучила вчора,

Згаслим вогнищем в ньому стає.

 

Хоч би видимість туги за кимось,

Крапля смутку чи болю на мить,–

Ну якась незбагненна терпимість,

Що байдужістю серце в'ялить...

 

Навіть обрису мрії – нічого,

Навіть натяку слова – нема.

Лиш колимські сніги і дорога,

Що провадить до смерті. Зима.

 

І нацьковані пси, й конвоїри.

Спотикнешся – умить розірвуть.

Тут не ступиш ні кроку без віри,

А зневіришся – згинеш, мабуть.