Криваве весілля (автор: Ней Василь)

опубліковано 11 квіт. 2012 р., 04:39 Степан Гринчишин   [ оновлено 12 квіт. 2012 р., 22:54 ]

Криваве весілля

Автор: Василь Ней. Уродженець с. Гораєць Любачівського повіту

Вісник Любачівщини: Вип. 2. Львів, 1996. – 109 стор.


На згадку моєму дорогому синові

про моє криваве весілля 1945 року


Послухайте люди, що діялось в світі,

Про те, що бувало в двадцятім столітті.

В двадцятім столітті, в сорок п'ятім році,

Це бачили люди й пам'ятають досі.

Шостого квітня, як на день світало,

Триста ляських посіпаків на село напало.

Ніхто не сховався – село оточили,

Всіх невинних старих і малих безжально убили.

Хати запалили, майно грабували,

А нещасних багнетами докупи зганяли.

Живих не лишали. Лишалися трупи

Дітей малих і жінок бідних – валялися купи.

А старого немічного, в огень кинули живого

І сам кат жахнувся – зачав кричати:

«Малих діток, – даю розкази, – більше не стріляти.

Дітей малих не вбивати, бо нема причини.

Нехай гинуть до одного вкраїнські мужчини!»

Як пожежі догоріли – трупи позносили

Сто сорок три вбитих зложили в могили.

Сто сорок три вбили, двадцять п'ять ранили,

Отаке-то християни мордерство вчинили.

А із тих ранених п'ять світ попрощали.

Двоє аж до віку каліками стали.

Давно на Вкраїну татари ходили,

Але й нехрещені того не робили.

А наші сусіди, вірні християни

Різали, палили гірше, як погани.

Отаке-то сину в нас було весілля

Пам'ятай, щоб не боліла голова з похмілля.


25.06.1971 р. Написав і передав синові Василеві

врятований Богом мешканець

с. Гораєць Любачівського повіту Ней В.