Коли мене вели на страту (автор: Луцик Михайло)

опубліковано 29 лип. 2013 р., 02:23 Степан Гринчишин   [ оновлено 5 серп. 2013 р., 01:14 ]

Михайло Луцик народився 1918 року на Сколівщині. Активний учасник національно-визвольного руху впродовж різних окупацій, член ОУН, організатор відділу УПА в Карпатах. Політв'язень сталінських, хрущовських і брежневських тюрем і таборів.

 

Коли мене вели на страту,

Я не просився, не ридав,

А йшов назустріч хаму-кату,

Щоб він мене четвертував.

 

Як тільки звів він автомата –

Враз вистріл з неба пролунав.

Вцілила мила в серце ката,

І він, мов звір, із ревом впав.

 

А я дививсь на зайду-ката,

Дививсь, як ворог мій конав...

Взяв потім в нього автомата,

Щоб ним він більше не вбивав.

 

Іще луна гула в Карпатах,

Іще із дула вивсь димок –

Стояла мила знов на чатах

В хоралі літніх співанок.

 

Карпати, липень 1943