Кава, фейсбук, улюблений джаз, Пошуки правди, знижок і пульту… А десь під дощами стоїть за Донбас Хлопчик Андрійко із ультрас.
В шафі – Шевченко, Стус і Вольтер, Блок, словники, коломийки… Знову поїхав на схід волонтер – Він нагодує і вдіне Андрійка.
Лаємо Путіна і СеРеСеР, Кризу й прихильників культу… А десь без бензину стоїть волонтер, Мерзне хлопчина із ультрас.
Пишемо пости, ставимо «клас», Лаємо Раду за бійки… «Крим – український! А також Донбас!» …Ти ще не змерз там, Андрійку?
Треба поїхати в Відень чи Львів – Нерви зведуть до інсульту! … Скільки ж ти днів не спав і не їв, Юний хлопчина із ультрас?
Київ живе - ресторани і мийка, Шопи, салони і бар… А десь на Донбасі воює Андрійко – Ультрас. Дитина. Айдар.
* * * Снова пишут, звонят из России И толкают гуманные речи, Чтобы мы россиян простили, Чтобы сделали шаг навстречу!
Говорят, что Россия брат, С коим пройдено много дорог! …Как же сделает шаг солдат, Если нет у солдата ног?
Как сказать россиянину «друг» И обняться по-братски при встрече, Если нет у солдата рук? Оторвало по самые плечи…
Этот «друг» в нас кидал гранаты И разжег в Украине костер. Не хочу я такого брата. Не хочу я таких сестер…
Ну, допустим, оставят Донбасс, Голоса наши станут теплее. Только завтра им крикнут: «Фас!», И опять они вцепятся в шею! |
Рубрики > Поетична сторінка >