Кава, фейсбук, улюблений джаз,

Пошуки правди, знижок і пульту…

А десь під дощами стоїть за Донбас

Хлопчик Андрійко із ультрас.

 

В шафі – Шевченко, Стус і Вольтер,

Блок, словники, коломийки…

Знову поїхав на схід волонтер –

Він нагодує і вдіне Андрійка.

 

Лаємо Путіна і СеРеСеР,

Кризу й прихильників культу…

А десь без бензину стоїть волонтер,

Мерзне хлопчина із ультрас.

 

Пишемо пости, ставимо «клас»,

Лаємо Раду за бійки…

«Крим – український! А також Донбас!»

…Ти ще не змерз там, Андрійку?

 

Треба поїхати в Відень чи Львів –

Нерви зведуть до інсульту!

… Скільки ж ти днів не спав і не їв,

Юний хлопчина із ультрас?

 

Київ живе - ресторани і мийка,

Шопи, салони і бар…

А десь на Донбасі воює Андрійко –

Ультрас. Дитина. Айдар.

 

*     *     *

Снова пишут, звонят из России

И толкают гуманные речи,

Чтобы мы россиян простили,

Чтобы сделали шаг навстречу!

 

Говорят, что Россия брат,

С коим пройдено много дорог!

…Как же сделает шаг солдат,

Если нет у солдата ног?

 

Как сказать россиянину «друг»

И обняться по-братски при встрече,

Если нет у солдата рук?

Оторвало по самые плечи…

 

Этот «друг» в нас кидал гранаты

И разжег в Украине костер.

Не хочу я такого брата.

Не хочу я таких сестер…

 

Ну, допустим, оставят Донбасс,

Голоса наши станут теплее.

Только завтра им крикнут: «Фас!»,

И опять они вцепятся в шею!