Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.
Вона там є. Стояв я сам-один на варті, Забутий вояк у чужій землі, І України я шукав на карті, Шукав-шукав та не було її.
Розірвана граничними стовпами, Осяяна загравою пожеж, І розпанахана ворожими мечами, Конала тихо серед власних меж.
Ні, ні, не встою довше я на варті! Закрию очі, кину кріс, піду! Я України не знайшов на карті... Може в душі її я віднайду.
Вона там є, єдина, неподільна, Від Сяну срібноблистого по Дон. Така розкішна, чиста, ясна, вільна, Немов найкращий молодечий сон.
Прийде момент, коли цей сон здійсниться І буде дійсність кращою від мрій, А поки що – хай світ цілий валиться, Хоч сам-один – ти вір і кріпко стій!.. 1923 |
Рубрики > Поетична сторінка >