Хоч сам-один – ти вір і кріпко стій!. (автор: Лепкий Богдан)

опубліковано 19 січ. 2013 р., 10:37 Степан Гринчишин   [ оновлено 21 січ. 2013 р., 12:54 ]

Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.

 

Вона там є. Стояв я сам-один на варті,

Забутий вояк у чужій землі,

І України я шукав на карті,

Шукав-шукав та не було її.

 

Розірвана граничними стовпами,

Осяяна загравою пожеж,

І розпанахана ворожими мечами,

Конала тихо серед власних меж.

 

Ні, ні, не встою довше я на варті!

Закрию очі, кину кріс, піду!

Я України не знайшов на карті...

Може в душі її я віднайду.

 

Вона там є, єдина, неподільна,

Від Сяну срібноблистого по Дон.

Така розкішна, чиста, ясна, вільна,

Немов найкращий молодечий сон.

 

Прийде момент, коли цей сон здійсниться

І буде дійсність кращою від мрій,

А поки що хай світ цілий валиться,

Хоч сам-один ти вір і кріпко стій!..

1923