Горобчик. (Автор: Величко Лев)

опубліковано 16 жовт. 2016 р., 09:13 Степан Гринчишин   [ оновлено 28 лист. 2016 р., 09:19 ]

Початок літа. Залізнична станція в Стрию. Мені необхідно майже годину чекати на електричку до Сколе. Купив булочку та, сівши на лавочку, поволі почав їсти. Відразу підлетіли горобці та, скачучи навколо мене, шукали крихти хліба. Я відломив кусочок булочки і кинув горобцям. Вони накинулись на нього і почали відривати малесенькі кусочки. Відскакавши трохи в сторону, вони їх поїдали. Серед них була горобчиха, яка тримаючи в дзьобі кусочок хліба скакала до горобчика. Той, широко розкривши дзьоб, показував, що він дуже голодний, а махаючи крильцями – свою безпомічність. Горобчиха швиденько відривала кусочки булочки та й скакала до горобчика, хоча, напевне, сама була голодна. Мені її стало жаль і я кинув маленький кусочок булочки біля горобчика. Він миттєво вхопив його в дзьобик і … полетів залишивши матір саму.