Чорний потік (автор: Терлецький Володимир)

опубліковано 11 вер. 2013 р., 10:33 Степан Гринчишин   [ оновлено 18 вер. 2013 р., 12:12 ]

Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.

 

Володимир Терлецький народився 1922 року на Станиславівщині (тепер Івано-Франківщина). Ще в 1934 році був опублікований його вірш у календарі-альманасі «Золотий колос». У 1942-45-му роках в УПА (Військова розвідка, псевдо Вечірній). З 1948 до 1957 року в інтинських таборах. Жив на Івано-Франківщині.

 

Чорний потік

(Цикл. Уривки)

Будь славен, Чорний потік, назавжди!

З тобою разом молодість пройшла.

Не в'януча до сивої пори,

Криштально чиста як твоя вода.

 

Твій таємничий шум вчуваю я,

Відлунює в лісах скелястий вир...

Немов сріблистий гул несеться течія

Між скелями біжить, поміж вершин гір.

 

Тож символом одвічної краси

Будеш завжди у пам'яті моїй,

Безсмертям днів і пафосом весни,

Відродженням і розквітом надій.

……………………………………

 

Біля підніжжя верховин

В імлі засніженого ранку,

Скрипів старий підгірський млин,

Спадали зорі на світанку.

 

Я йшов вночі. На полотні

Далекосніжному видніли

Сліди лише мої одні.

На сході небо багряніло...

 

Дививсь на Прут, а в далині

Доріжка в'ється в гущавину,

Гули смереки молоді,

Туман окутав верховини...

 

І тут свободи подихом війнуло, –

Тут не ступала ще чужа нога,

Тут «визволителі» рукою не сягнули,

Тут влада не совітська, а своя.

 

Де Чорний Потік, Білі де Ослави,

Нижній Березів й в далині Космач, –

Там не страшні були для нас облави,

Була б гуслянка* й бурчаний калач**...

 

*гуслянка (діал.) – старе кисле молоко;

**бурчаний калач (діал.) – коржі з картоплі й кукурудзи.