Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 стор.
Володимир Терлецький народився 1922 року на Станиславівщині (тепер Івано-Франківщина). Ще в 1934 році був опублікований його вірш у календарі-альманасі «Золотий колос». У 1942-45-му роках в УПА (Військова розвідка, псевдо Вечірній). З 1948 до 1957 року в інтинських таборах. Жив на Івано-Франківщині.
Чорний потік (Цикл. Уривки) Будь славен, Чорний потік, назавжди! З тобою разом молодість пройшла. Не в'януча до сивої пори, Криштально чиста як твоя вода.
Твій таємничий шум вчуваю я, Відлунює в лісах скелястий вир... Немов сріблистий гул несеться течія Між скелями біжить, поміж вершин гір.
Тож символом одвічної краси Будеш завжди у пам'яті моїй, Безсмертям днів і пафосом весни, Відродженням і розквітом надій. ……………………………………
Біля підніжжя верховин В імлі засніженого ранку, Скрипів старий підгірський млин, Спадали зорі на світанку.
Я йшов вночі. На полотні Далекосніжному видніли Сліди лише мої одні. На сході небо багряніло...
Дививсь на Прут, а в далині Доріжка в'ється в гущавину, Гули смереки молоді, Туман окутав верховини...
І тут свободи подихом війнуло, – Тут не ступала ще чужа нога, Тут «визволителі» рукою не сягнули, Тут влада не совітська, а своя.
Де Чорний Потік, Білі де Ослави, Нижній Березів й в далині Космач, – Там не страшні були для нас облави, Була б гуслянка* й бурчаний калач**...
*гуслянка (діал.) – старе кисле молоко; **бурчаний калач (діал.) – коржі з картоплі й кукурудзи.
|
Рубрики > Поетична сторінка >