Відкриття пам'ятника творцю музики Державного Гімну України "Ще не вмерла Україна", відомому українському композитору отцю Михайлові Вербицькому

 

 

 Відкриття відбулося у Львові 27 грудня 2015 року.

Пам'ятник встановлено на перетині вулиць Степана Бандери, Генерала Чупринки та Михайла Вербицького.

 

Цього року минуло 200 років від народження композитора (народився 5 березня 1815 року в с. Явірник Руський на Перемищині).

 

2015 рік на Львівщині був оголошений роком композитора Михайла Вербицького.

 

До ювілейної дати з дня народження Михайла Вербицького Львівським регіональним суспільно-культурним товариством «Надсяння» був оголошений  Всеукраїнський конкурс на найкращу концептуальну ідею пам'ятника композитору. На конкурс надійшов 21 проект. У червні 2013 він завершився перемогою проекту творчого колективу скульпторів Андрія та Володимира Сухорських і архітектора Володимира Стасюка. Нагадаємо, що брати Сухорські створили  також пам’ятник Тарасові Шевченку на проспекті Свободи та Юрію Змієборцеві на пл. Григоренка.

 

 

 

Монумент був споруджений на благодійні пожертвування, зібрані громадою та церквою. На сьогодні збір коштів ще триває.

 

Всі дії, пов’язані зі спорудженням пам’ятника координувалися громадським комітетом, співголовами якого є відомі громадські діячі Ігор Калинець і Тетяна Крушельницька. Учасники відкриття пам'ятника особливу подяку висловлювали голові Львівського суспільно-культурного товариства «Надсяння» Володимиру Середі, який особисто займався питаннями виготовлення і встановлення пам'ятника.

 

 

 

 

В урочистому відкритті пам'ятника взяли участь представники влади Львова та області, зокрема голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, культурні та громадські діячі. Колір волосся учасників в основному був сивий.

 

 

 Хотілось би звернути увагу на кілька речей.

Перше. Михайло Вербицький є автором музики Державного гімну України. Цей гімн є також національним символом українців. Напевно подія відкриття йому пам'ятника (першого поза Яворовом, рідним містом композитора) мала б мати загальнодержавний статус.

 

 

 Друге. Рушієм встановлення пам'ятника було суспільно-культурне товариство "Надсяння". Честь і слава йому. Це прийнятно, коли ми належимо до Польської, Московської, Австрійської чи інших держав. І це неприйнятно в Українській державі. Культурницька, пропагандистська, загальнодержавна робота ‑ за цією державою.

   

 Благо, хоч українські чиновники не заважали встановленню пам'ятника. Кажуть, що навіть сприяли деколи. Але рівень їхньої присутності на відкритті пам'ятника творцю мелодії гімну держави недостатній. Фактично загальнодержавну акцію перетворили в регіональну. Це свідчить про рівень позиції українців в державі Україна.

 

Третє. Навіть регіональна преса не справилася зі своїм завданням донести до громадян відомість про непересічну загальнодержавну акцію. Абсолютно незрозуміла пасивна позиція. Після відкриття пам'ятника появилось більше повідомлень про це. Ґрунтовних ‑ жодного.

 

Четверте. Участь провідних політичних партій та молодіжних організацій як у організації побудови пам'ятника, так і у його відкритті помічена не була.

 

Яловіємо?