Відкриття пам'ятника творцю музики Державного Гімну України "Ще не вмерла Україна", відомому українському композитору отцю Михайлові Вербицькому
![]() Відкриття відбулося у Львові 27 грудня 2015 року. Пам'ятник встановлено на перетині вулиць Степана Бандери, Генерала Чупринки та Михайла Вербицького.
Цього року минуло 200 років від народження композитора (народився 5 березня 1815 року в с. Явірник Руський на Перемищині).
2015 рік на Львівщині був оголошений роком композитора Михайла Вербицького.
До ювілейної дати з дня народження Михайла Вербицького Львівським регіональним суспільно-культурним товариством «Надсяння» був оголошений Всеукраїнський конкурс на найкращу концептуальну ідею пам'ятника композитору. На конкурс надійшов 21 проект. У червні 2013 він завершився перемогою проекту творчого колективу скульпторів Андрія та Володимира Сухорських і архітектора Володимира Стасюка. Нагадаємо, що брати Сухорські створили також пам’ятник Тарасові Шевченку на проспекті Свободи та Юрію Змієборцеві на пл. Григоренка.
![]()
Монумент був споруджений на благодійні пожертвування, зібрані громадою та церквою. На сьогодні збір коштів ще триває.
Всі дії, пов’язані зі спорудженням пам’ятника координувалися громадським комітетом, співголовами якого є відомі громадські діячі Ігор Калинець і Тетяна Крушельницька. Учасники відкриття пам'ятника особливу подяку висловлювали голові Львівського суспільно-культурного товариства «Надсяння» Володимиру Середі, який особисто займався питаннями виготовлення і встановлення пам'ятника.
![]()
В урочистому відкритті пам'ятника взяли участь представники влади Львова та області, зокрема голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, культурні та громадські діячі. Колір волосся учасників в основному був сивий. ![]() Хотілось би звернути увагу на кілька речей. Перше. Михайло Вербицький є автором музики Державного гімну України. Цей гімн є також національним символом українців. Напевно подія відкриття йому пам'ятника (першого поза Яворовом, рідним містом композитора) мала б мати загальнодержавний статус.
![]() Друге. Рушієм встановлення пам'ятника було суспільно-культурне товариство "Надсяння". Честь і слава йому. Це прийнятно, коли ми належимо до Польської, Московської, Австрійської чи інших держав. І це неприйнятно в Українській державі. Культурницька, пропагандистська, загальнодержавна робота ‑ за цією державою. ![]() Благо, хоч українські чиновники не заважали встановленню пам'ятника. Кажуть, що навіть сприяли деколи. Але рівень їхньої присутності на відкритті пам'ятника творцю мелодії гімну держави недостатній. Фактично загальнодержавну акцію перетворили в регіональну. Це свідчить про рівень позиції українців в державі Україна. ![]() Третє. Навіть регіональна преса не справилася зі своїм завданням донести до громадян відомість про непересічну загальнодержавну акцію. Абсолютно незрозуміла пасивна позиція. Після відкриття пам'ятника появилось більше повідомлень про це. Ґрунтовних ‑ жодного.
Четверте. Участь провідних політичних партій та молодіжних організацій як у організації побудови пам'ятника, так і у його відкритті помічена не була.
Яловіємо? |