Графічна Шевченкіана Софії Караффи-Корбут (Частина 1. Горинь Богдан)

опубліковано 3 лют. 2014 р., 12:34 Степан Гринчишин   [ оновлено 10 лют. 2014 р., 11:29 ]

 

Софія Караффа-Корбут

 

 

 

 

 

 

 

УДК 821.161.2Шев-1+76(477)(084.11)

ББК 84(4Укр) 1 -5+85.15(4Укр) –

8Караффа-Корбут.я6

Г69

У виданні, приуроченому до 200-ліття від дня народження генія світової культури Тараса Шевченка і 90-ліття від дня народження видатної художниці, талановитого ілюстратора „Кобзаря" Софії Караффи-Корбут, дано аналіз графічної Шевченкіани художниці, ідентифіковано її гравюри з рядками поезій Т. Шевченка, які лягли в основу задумів мистецьких аркушів, вперше поміщено повний каталог цих творів. Видання розраховане на учнів і викладачів художніх ліцеїв (училищ), студентів та викладачів академій мистецтв, учителів української літератури загальноосвітніх шкіл, а також усіх шанувальників геніального Кобзаря й видатного мистецького інтерпретатора його поезій Софії Караффи-Корбут.

 

Висловлюю щиру подяку розпорядникові творчої спадщини Софії Караффи-Корбут Василеві Вальку за можливість користуватися архівом художниці. Складаю сердечну подяку Мирославові Левицькому за підготовку й реставрацію ілюстративного матеріалу, а також дружині Оксані Горинь за розмаїту допомогу в підготовці видання до друку.

 

Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ

вдячне Авторові,

корпорації „Оболонь",

щирим шанувальникам українського мистецтва

за „фінансовий супровід" цієї книжки.

 

                                                       © Горинь Б., передмова та упорядкування, 2014

                                                       © Левицький М., художнє оформлення та макет, 2014

                                                       © Міщук Л., обкладинка, 2014

ISBN 978-617-615-038-1

 

Розділ І

НАТХНЕННА КОБЗАРЕМ

 

„Кобзар" Тараса Шевченка був і залишається тою унікальною українською книгою, за багатьма висловлюваннями – „українською Біблією", яка в різні часи надихала письменників, науковців, композиторів, мистців на дослідження та інтерпретацію геніальних творів українського Пророка. Якби зібрати написані про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка наукові, публіцистичні, прозові й поетичні твори, вони утворили б велику бібліотеку. Сотні художників України звертались і звертаються до пророчої книги Шевченка, щоб мовою образотворчого мистецтва передати думи, почуття, незламність його духу наступним поколінням. Довідник про мистців, що ілюстрували поетичні твори Шевченка, міг би стати окремою книгою, а щоб виставити образотворчу Шевченкіану, створену впродовж 150 років, потрібне було б велике музейне приміщення.

 

  

Серед видатних мистецьких постатей, які, глибоко перейнявшись закладеними в поезіях Тараса Шевченка ідеями й почуттями, творили власний образотворчий світ, Софії Караффі-Корбут належить особливе місце. Доля розпорядилася так, що графіка львівської мисткині навіки поєдналася з поезією Тараса Шевченка. Поміщені в цьому виданні 75 чорно-білих і кольорових ліногравюр вражають глибоким відтворенням образного світу поезії українського Генія, сміливим композиційним вирішенням, закладеною в них дивовижною енергетикою, національним колоритом. Створені С. Караффою-Корбут образи відзначаються надзвичайною виразністю, монументальним розмахом напруженої контурної лінії, ритмічно зрівноваженими площинами, які разом зі штрихами забезпечують цілісність композиції.

 

На відміну від радянських художників 1930-1950-х рр., в ілюстраціях яких переважають сюжетно-описові, оповідальні багатофігурні композиції, як у творчості Івана Їжакевича (1864-1962), Василя Касіяна (1896-1976), у Софії Караффи-Корбут особистий підхід до образної інтерпретації поезій Тараса Шевченка. Вона свідомо уникає сюжетних композицій, загострюючи увагу на образах-портретах, будуть це покривджені життям жінки, діти чи героїчні постаті – Ян Гус, Максим Залізняк, Іван Підкова. Враховуючи особливість поетичної мови Тараса Шевченка з рясним переплетенням складних метафор, символів, алегорій, поєднанням реального й уявного, художниця засобами образотворчого мистецтва відтворює той складний світ у графічній Шевченкіані.

 

 

Сформований С. Караффою-Корбут у результаті наполегливих пошуків стильовий напрям з новими естетичними якостями: національним колоритом, яскраво вираженим декоративізмом, використанням елементів народного мистецтва, монументальним лаконізмом у побудові композицій, створенням портретної галереї з підкреслено виражаною домінантою національної ідеї поєднав творчість мисткині з плеядою славних попередників, які працювали в 20-30-ч рр. ХХ ст. у Львові, – Павлом Ковжуном, Євгеном Козаком, Михайлом Осінчуком, Миколою Бутовичем, Святославом Гординським та ін.

 

Спираючись на кращі здобутки української та світової графічної культури. Софія Караффа-Корбут надала створеним за мотивами поезій Т. Шевченка композиціям – чорно-білим і кольоровим ліногравюрам – неповторної оригінальності, підняла мистецтво графіки на небувало високий рівень, гідно представила його світові.

 

Очевидно, що за радянських часів творчість С. Караффи-Корбут не вписувалась у рамки тодішніх ідеологічних та мистецьких „канонів". Творити мистецтво, яке в умовах тоталітарного режиму збуджувало національну свідомість, зацікавлення рідною історією, закликало думати б діяти, означало (послуговуючись словами Івана Франка) „проти рожна перти, проти хвиль плисти". Незважаючи на небезпеку, художниця лишалася вірною обраному шляху.

 

Чимало творів Шевченкіани С. Караффи-Корбут експонувалися на кількох персональних, обласних, республіканських і всесоюзних виставках, часто репродукувалися в газетах та журналах, стали органічною частиною надрукованого 1967 р. видавництвом „Дніпро" „Кобзаря", двічі перевиданого 2011-го з подвійною кількістю ілюстрацій (у чорно-білому і кольоровому варіантах) львівським видавництвом „Каменяр".

 

Ліногравюри С. Караффи-Корбут за мотивами творчості Т. Шевченка зберігаються в музеях Києва, Львова, Канева та низки інших міст України.