Вони приїхали вбивати – 7

опубліковано 23 лист. 2012 р., 13:17 Степан Гринчишин   [ оновлено 26 лист. 2012 р., 12:51 ]

Шановному читачеві пропонуються документи, які вказують, що показником заслуг, перед російськими окупантами на Західній Україні, була позитивна відповідь на питання: «Сколько людей вы убили?».

 

Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга І.

 

Документ №178

8 березня 1946 р.

ХАРАКТЕРИСТИКА

 

Попудько Іван Петрович, народження 1922 року, в селі Борки Зіньківського району Полтавської області, в сім'ї селянина-бідняка. Освіту має 7 класів, член ВЛКСМ з 1941 року. З початку війни 1941 року по 1944 рік був в Червоній Армії, з жовтня 1944 року працює в Івано-Франківському районі зам. начальника контори зв'язку по цей день. За час роботи в Івано-Франківському районі тов. Попудько проявив себе активним працівником, як по своїй основній роботі, а особливо в боротьбі з бандами українсько-німецьких націоналістів. Будучи в спецбоївці з лютого по травень місяць 1945 року, при активній участі тов. Попудька ліквідовано бандбоївку районного проводу СБ «Вишня». При сутичках з бандитами тов. Попудько ніколи не проявляв трусості, а своїм прикладом втягав останніх і завдання, які перед ним ставились, виконував акуратно.

Секретар Івано-Франківського РКП(б)У        Хархота

 

 

Від руки вгорі дописано: «Медалью «За боевые заслуги».

Державний архів Львівської області. Ф. Зп, оп. 1, спр. 559, арк. 138.

 

Документ №179

8 березня 1946 р.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА НА ТОВ. СТЕПАНЧЕНКА ІВАНА ДАНИЛОВИЧА

 

Тов. Степанченко І. Д., 1912 року народження, по національності українець, походить з селян, по соціальному стану службовець, член ВКП(б) з 1943 р., освіта нижча. За час Вітчизняної війни приймав участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками на фронті, а пізніше в партизанському загоні. Нагороджений орденами: «Вітчизняна війна І ступеня», «Червона Зірка», медаллю «Партизан Вітчизняної війни».

 

Тов. Степанченко працює начальником Ново-Яричівського райземвідділу з серпня 1944 р. По прибутті на роботу в район був призначений командиром групи винищувального батальйону, яка складалась з партійно-радянських працівників, і приймав активну участь у боротьбі з бандами українсько-німецьких націоналістів. Приймав безпосередню участь у боях з бандитами в 23 операціях, в час яких було убито 27 бандитів і захоплено в полон 11. Тов. Степанченко приймав участь у викритті та ліквідації підпілля «ОУН». В боротьбі з бандитами виявив сміливість, рішучість, винахідливість.

 

Відданий справі партії Леніна-Сталіна. Так само приймає активну участь у всіх проводимих міроприємствах по району.
 

Секретар Ново-Яричівського РК КП(б)У        Петренко

 

Ручкою зверху дописано: «Орденом «Красной Звезды».

Державний архів Львівської області. Ф. Зп, оп. 1, спр. 559, арк. 177.

 

Документ №180

8 марта 1946 г.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА НА ЗАМЕСТИТЕЛЯ ПРЕДСЕДАТЕЛЯ ИСПОЛКОМА РАЙСОВЕТА ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ ПО ГОСУДАРСТВЕННОМУ ОБЕСПЕЧЕНИЮ СЕМЕЙ В/СЛУЖАЩИХ ПОНИКОВЕЦКОГО РАЙОНА

ТОВ. ШУНЬ АНТОНА ВАСИЛЬЕВИЧА

 

Шунь Антон Васильевим, 1910 года рождения, уроженец с. Заболотцы Пониковецкого района Львовской области, кандидат в члены ВКП(б)У с 1941 г. к/карточка нр. 2358968, из рабочих, служащий, образование 4 класса начальной школы. Работает зам. председателя исполкома райсовета депутатов трудящихся Пониковецкого района по гособеспечению семей военнослужащих.

 

Тов. Шунь со времени освобождения района от немецких захватчиков принимает активное участие по ликвидации банд украинско-немецких националистов и ОУНовского подполья. Тов. Шунь принимал непосредственное участие с оружием в руках по разгрому боевки «Хмара» в селе Чепели в январе 1946 года, в результате убито 7 бандитов, среди них кущовой «Хмара», роевой «Клим», «Скала», «Яворский», Боровинский. Взято живыми 3 бандита – «Чайка», «Дунай», «Орел». Изъято оружия: пулеметов – 1, автоматов – 6, винтовок – 5. По данным тов. Шунь снято 10 человек нелегалов с ОУНовского подполья.

 

Кроме того, тов. Шунь принимает активное участие в проведении хозяйственно-политических мероприятий в районе.
 

Секретарь РКП(б)У        Боровик

 

Ручкою зверху дописано: «Медалью «За отвагу».

Державний архів Львівської області. Ф. Зп, оп. 1, спр. 559, арк. 151.