Вони приїхали вбивати – 3

опубліковано 14 лист. 2012 р., 12:03 Степан Гринчишин   [ оновлено 17 лист. 2012 р., 13:16 ]

Шановному читачеві пропонуються документи, які вказують, що показником заслуг, перед російськими окупантами на Західній Україні, була позитивна відповідь на питання: «Сколько людей вы убили?».

 

Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга І.

 

                        Документ №166

7 березня 1946 р.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА НА ТОВ. ПІДГІРНОГО ДМИТРА СТЕПАНОВИЧА

 

Тов. Підгірний Дмитро Степанович, 1916 року народження, уродженець села Лисинич Винниківського району Львівської області, українець, освіта нижча, із селян-бідняків, безпартійний.

 

У 1940-41 рр. працював секретарем сільської ради. При окупації німецькими загарбниками працював дома у своєму господарстві. Після визволення Червоною Армією Винниківського району, з 27 липня 1944 року працював секретарем сільської ради, пізніше головою сільради в с. Лисиничах.

 

Підгірний Д. С. в лютому 1945 року був відкомандирований на Республіканські курси радянських працівників у м. Харків, після закінчення курсів працює секретарем районної ради депутатів трудящих, з роботою справляється, дисциплінований, приймає активну участь у громадсько-політичній роботі в районі, працює керівником агітколективу с. Зубра, виступає з доповідями і бесідами серед населення району на політичні теми, провів велику роботу в підготовці і проведенні виборів до Верховної Ради СРСР. Проводить сам сміливу боротьбу з бандами українсько-німецьких націоналістів, як то: в засадах, операціях, викритті їх ворожої діяльності. За його допомогою викрито ОУНівську підпільну організацію в с. Лисиничі і арештовано 22 чол., за його допомогою органами НКВС вилучено у бандитів зброю: кулеметів – 2 шт., автоматів –5 шт., гвинтівок –10 шт. Користується великим авторитетом серед партійних організацій і населення району.

Секретар Винниківського РК КП(б)У     Горовий

 

Ручкою зверху дописано: «Медалью «За отвагу».

Державний архів Львівської області. Ф. З п. оп. 1, спр. 559. арк. 170.

 

                          Документ №167

7 березня 1946 р.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА НА ТОВ. ПІСКОВОГО Л. Є.

 

Тов. Пісковий Леонід Єрофійович, 1913 року народження українець за соціальним походженням – з робітників, освіта середня, член ВКІІ (б) з 1940 р. Прибув у розпорядження Перемишлянського райкома КП(б)У у вересні 1945 р. по мобілізації ЦК КП(б)У на посаду завідуючого військовим відділом РК КП(б)У.

 

З перших днів роботи в районі прийняв активну участь у боротьбі з бандами українсько-німецьких націоналістів. У жовтні 1944 р. з групою бійців у складі 9 чоловік прийняв бій з бандою в с. Добряничі в кількості 20 чоловік, в результаті цього бою було вбито 3 бандита і 2 захоплено живими. У вересні 1944 р. разом з військами НКВС брав активну участь у боях в Унівському лісі, в результаті цього бою було більше 200 чоловік убитими. Крім цього, активну участь приймав у двотижневій операції по ліквідації банд у Бібрському лісі в грудні 1944 р., а також і в цілому ряді інших операцій. Особливу увагу приділяв у 1944 р. створенню винищувального батальону, де разом з цим був комісаром цього батальону.

 

Тов. Пісковий в результаті напруженої боротьби з бандами втратив здоров'я і зараз інвалід праці І групи.
 

Секретар РК КП(б)У      М. Бойко

 

Ручкою зверху дописано: «Орденом «Красной Звезды».

Державний архів Львівської області. Ф. З п, оп. 1. спр. 559, арк. 184.

 

                         Документ №168

7 березня 1946 р.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА НА КАНДИДАТА В ЧЛЕНИ ВКП(б) ТОВ. ПРОНЬКА ФЕДОРА ІВАНОВИЧА

 

Пронько Федор Іванович, 1918 року народження, українець, кандидат в члени ВКП(б) з 1945 р. (канд. карт. № 2352937), працює інструктором по комсомолу в МТС, місцевий, уродженець села Добряни Городоцького району. З визволенням району від німецьких загарбників, працюючи головою сільради, вів активну боротьбу з бандитами. По його матеріалах викрита і знищена банда в кількості 7 чоловік. Брав безпосередню участь більше як в 30 проводимих операціях по знищенню бандитів. В час німецької окупації району, переховуючись тов Пронько спалював скирти поміщицького хліба. Не дивлячись на те, що його дружина вбита бандитами, тов. Пронько Ф. І. і ще з більшою енергією бореться з українсько-німецькими націоналістами.

Секретар Городоцького РК КП(б)У     Шпитяк

 

Ручкою зверху дописано: «Медалью «За боевые заслуги».

Державний архів Львівської області. Ф. З п. оп. 1, спр. 559, арк. 125.