Про недоцільність повернення …

опубліковано 2 квіт. 2016 р., 09:13 Степан Гринчишин   [ оновлено 24 квіт. 2016 р., 09:57 ]

 Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.

Книга ІІ. Документ № 134

 

Доповідна записка секретаря Волинського обкому КП(б)У секретареві ЦК КП(б)У про недоцільність повернення на попереднє місце проживання учасників українського підпілля

6 травня 1955 р.

Цілком таємно

Секретарю ЦК Компартії України тов. Кириченку О. І.

Волинський обком КП України доводить до Вашого відома про те, що особи, які відбувають покарання за контрреволюційні злочини, звільняються з різних причин з таборів без відома обласної комісії по перегляду справ, створеної на основі постанови ЦК КПРС від 4 травня 1954 р.

 

В останній час по мотивах хворобливого стану здоров'я і заліку днів, проведених адміністрацією таборів, судовими органами звільнено велику кількість бандпосібників і учасників банд. В числі звільнених на 1 травня 1955 року в область повернулось 24 чол. колишніх бандитів, 602 чол. бандпосібників, 122 учасники ОУН, які по діючому законоположенню після відбуття покарання повинні залишатись на спецпоселенні.

 

Як правило, знача частина цих осіб не приступає до роботи в колгоспах, а продовжує ворожу діяльність шляхом проявів антирадянських висловлювань і терористичних намірів щодо громадян, які виступали свідками в їх справах.

 

Наприклад, в квітні 1952 року військовим трибуналом військ МДБ Волинської області засуджена до 25-ти років ВТТиправно трудових таборів) і виселена у віддалені райони країни Антонюк Т. У., яка з 1944 по 1947 рік підтримувала зв'язок з бандами ОУН. В 1948 році втекла з заслання і вступила в банду главаря „Атамана", де разом з своїм чоловіком перебувала по січень 1952 року. Під час розгрому банди поранена і захоплена живою. Обласна комісія, яка розглядала її справу, визнала вирок правильним.

 

В березні 1955 року Антонюк Т. У. з невідомих причин звільнена від відбуття покарання і прибула додому. Перебуваючи ще в ув'язненні, вона в листах погрожувала тим, хто видав банду органам Радянської влади.

 

Жінка главаря банди „Атамана" Парфелюк У. І. також вислана як сім'я бандита, а потім засуджена за антирадянську агітацію на 8 років ВТТ. В даний час вона звільнена і повернулась додому.

 

В лютому 1955 року в с. Мар'янівку Колківського району повернувся із ув'язнення Левчук Ф. Ф., який в 1947 році був засуджений за зв'язок з бандитами на 10 років в ВТТ. При зустрічі з Лещевською А. К. яка виступала свідком по його справі, Левчук наніс їй образу і погрожував розправитись.

 

Обком КП України має ряд інших подібних прикладів.

 

Волинський обком КП України вважає, що рішення судових органів і адміністрації таборів про дострокове звільнення і повернення на попереднє місце проживання згаданої категорії осіб суперечить існуючому законоположенню.

 

Секретар Волинського обкому КП України     І. Грушецький

 

ЦДАГОУ. Ф. І, оп. 24, спр. 4087, арк. 395-396.