Люди і долі. Частина VI. (Автор: Яцук Тимофій)

опубліковано 29 квіт. 2015 р., 11:55 Степан Гринчишин   [ оновлено 9 трав. 2015 р., 12:03 ]

КОЛИ ЗУСТРІЛИСЬ ПОБРАТИМИ

Нещодавно втрапила до рук народна газета Сколівщини "Бойківська думка", конкретніше – один жовтневий номер, присвячений 57-літтю створення Української Повстанської Армії. Житель селища Славська Юрій Микольський (за його ж визнанням) має там хатину-музей, де зібрано сотні реліквій визвольних змагань 1913 – 1920 та 1939 – 1952 років, і яку відвідує щороку багато екскурсантів з різних куточків України та з-за кордону. Він описав у статті "Легендарні герої з легендарної УПА" одну з таких цьогорічних зустрічей. Серед найповажніших гостей, передусім, назвав Марію Савчин ("Марічку") – авторку 28-го тому "Літопису УПА", котра нині мешкає в США. Вона – дружина командира УПА на північно-західних українських землях полковника Василя Галаси ("Орлана"). Разом з чоловіком віддала усе своє молоде життя боротьбі за волю України. І як приємно було читати зізнання автора, що разом з легендарною "Марічкою" його оселю в числі інших відвідав наш земляк з Миколаєва, не менш легендарний Тимофій Яцук – рідний брат Івана Яцука (псевдонім "Дуб"), районного провідника ОУН, героїчну смерть якого так детально описала "Марічка".

 

 

 Юрій Шухевич, Марія Савчин, Тимофій Яцук і Юрій Микольський під Меморіалом слави УПА у Славську. Світлина 1999 р.

 

А далі пише про свого побратима: "Сам Тимофій ("Тимошка") був заарештований і засланий на далеку Північ ще за "перших совєтів". Повернувшись після війни із заслання, надавав братові і його загону вагому, в основному технічну, допомогу. Після загибелі Івана Яцука п. Тимофій зібрав багато відомостей про діяльність і смерть свого героїчного брата, про підпілля УПА, тому його розмова з "Марічкою" мала своєрідний характер, бо вони пригадували кожний хутір, кожне дерево, джерело, усіх людей,хто допомагав патріотам чи зраджував їх.

 

Досить цікаві матеріали зібрав мій друг Тимофій про Якова Бусола, якого чомусь історіографи ОУН-УПА залишають поза увагою, хоч саме він керував ідеологічною роботою, спрямовував діяльність Горнового, Полтави, Хасевича та багатьох інших ідеологів ОУН-УПА.

 

У своєрідному коментарі до статті Юрія Микольського "Легендарні герої з легендарної УПА" член Національної спілки журналістів Україну Василь Романчук теж відгукується про зустріч з нашим земляком з великою повагою. Передусім, зазначає, що запрошення щирого приятеля приїхати до нього на зустріч з легендарними особистостями, у числі яких названо п. Тимофія Яцука, сприйняв як знак великої поваги до його родини. А вже під час зустрічі "...захопив своєю безпосередністю і тактовністю п. Тимофій з Миколаєва, дружба якого з Ю.Микольським сягнула за п'ятдесят".

 

А наприкінці своєї розповіді Василь Романчук знайомить читачів "Бойківської думки" ще з таким фактом з життя нашого земляка:

 

"Цікавий факт пригадав цього дня і Тимофій Яцук, який тривалий час працював на відповідальних постах Миколаївського цементно-гірничого комбінату. А його друг Юрій Микольський викладав тоді у технічних закладах освіти Східної України. Отож, щороку чималі групи студентів пан Юрій відправляв на практику саме до "Тимошка", бо був переконаний, що той не лише добре навчить фаху, але й зуміє пробудити у молодих вихідцях з Донецька й Запоріжжя, Дніпропетровська й Харкова національні почуття. І поверталися практиканти-"східняки" додому з багатими враженнями від традицій і обрядів нашого краю, від щирості і гостинності галичан, їх високого патріотизму. Це була найефективніша антирадянська пропаганда".

 

Ось так й живемо інколи поряд з поважною старшою людиною, поздоровкаємось, побалакаємо про те, про се, а до кінця й не здогадуємось про героїчне минуле свого співрозмовника, про його буремну, сповнену небезпек молодість, про особистий внесок у визвольні змагання. А жаль. Бо про таких людей, про такі факти з їхнього життя повинні знати хоча б молоді. І вчитися на їхньому прикладі.

Степан Семенюк, "Громада", грудень 1999 р.

 

Із мистецького доробку Тимофія Яцука

 

 Пресвята Богородиця. Акварель, 1992 р.

 

 Тарас Бульба. Олівець, 1978 р. Різьба В. Гарасиміва

  Євген Коновалець. Олія. 1998 р.

 

Роман Шухевич. Олія. 1996 р.

 Іван Франко. Олія 1996 р.

 

 Леся Українка. Олія. 1996 р.

 

 Богдан Хмельницький. Акварель. 1964 р.

 

Богун. Акварель. 1988 р.

Упав козак в чистім полі… Олівець. 1968 р.

Князь Святослав з воїнами. Олівець. 1968 р. Різьба В. Гарасиміва

Іван Мазепа. Олія. 1992 р.

 Тарас Шевченко. Олія. 1996 р.

 

Літературно-художнє видання

 

Яцук Тимофій Прокопович

 

ЛЮДИ І ДОЛІ

 

СПОМИНИ

 

Редактор Н. Гораль

Технічний редактор І. Лонкевич

Художник-дизайнер А. Стешко

Комп'ютерне складання І. Максиміва

 

Здано у видавництво 17.04.2000.

Підписано до друку 30.06.2000.

Формат 60х841/М!. Папір офсетний. Друк офсетний.

Умови, друк. арк. 15,6. Обл.-вид. арк. 13,1.

Наклад 1000 прим. Зам. 161.

 

Видавництво Державного університету "Львівська політехніка"

Поліграфічний центр Видавництва

Державного університету "Львівська політехніка"

вул. Ф. Колесси, 2, 79000, Львів