Рубрики‎ > ‎Історія‎ > ‎

Спогади очевидців

Величко Іван

  • Біль Великий біль батьків,на очах  Яких мучать дітей,але найбільший Біль –це  біль патріота,на очах якого Гине нація.    Було – 28 червня 1950 р.   Я розбудився від того, що хтось сильно гримав у вікно. Касунько! … Касунько! … Відкривай! – чувся голос тата з двору. Мама встала, пішла відімкнула двері і швидко лягла в ліжко. Чути було, як у кімнату почали входити люди, яскраво спалахнула електрична лампа, і я побачив серед кімнати тата і ще кількох незнайомих людей зі зброєю в руках. – Ти не лягай, а збирайся. … І, бачачи, що мама одягається у щоденний одяг, тато додав: Збирайся добре,…тепло,…ми їдемо у Сибір. Тато і нам, дітям (Євгенові – 12 років, Ярославу–11 років,мені,Івасеві – 7 років) сказав, щоб одягтися. Трьохрічного Левка ...
    Опубліковано·29 квіт. 2011 р., 01:29 Степан Гринчишин
Відображаються 1 - 1 із 15 записів. Переглянути більше »

Грицеляк Юрій

  • Хресна дорога українця у 1939 - 1956 роках Працював я інженером-технологом на ЛАЗі, провідним інженером в бюро перспективного розвитку заводу (БРЗ). Завод мав 10 тисяч працівників, які працювали у дві зміни, давав по 10 тис. шт. автобусів на місяць. 10-15 автобусів підвозило робітників з сіл і відвозили їх щоденно додому. Також доїжджали поїздом до ст. Персенківки. Членів парті (КПРС) було близько 1 тис. осіб. Оперативні наради (до 100 осіб) проводились російською мовою, керівні посади займали росіяни і жиди (Клємперт, Москальов, Льовкін, Рубін) і вірні їм «хохли» – Следь, Підвальний, Маслак. Усіх контролював так званий «перший відділ» (Даниленко). Як відомо, українська мова була випхана на задвірки. Безпосередніми виконавцями, безсумнівно, були українці: рядові і провідні інженери, техніки, слюсарі і електрики, інструментальники, комірники. Але кожний керівник, починаючи від директора заводу ...
    Опубліковано·3 жовт. 2015 р., 11:40 Степан Гринчишин
Відображаються 1 - 1 із 1 записів. Переглянути більше »

Горін Зіновій

  • Наші герої - родина Вовчуків Оминути внесок ОУН у факт появи держави України неможливо. Сама діяльність та ідеологія ОУН ставлять в логічний ряд багато подій у розвитку української нації і дають логічне пояснення: чому український народ незважаючи на Голодомор систематичне винищення інтелігенції, безперервне зросійщення культури і звичаю спромігся створити власну державу. Моя розповідь про Івана Вовчука уродженця села Горішнє Миколаївського району Львівської області. Депутати сільської ради, вшановуючи його пам’ять, одну із вулиць новозабудов назвали його іменем. У статті використано документи історичного архіву у Львові, архіву управління СБ у Львівській області, матеріали Дрогобицького краєзнавчого музею, спогади Миколи Сидора-Чаторейського (за книгою «Між молотом і ковалдою». Нью-Йорк, США, 1967-1968), спогади родичів, жителів Горішнього, Гранків-Кутів, листи Івана Вовчука з таборів Мордовії до сестри Розалії ...
    Опубліковано·12 бер. 2012 р., 03:11 Степан Гринчишин
Відображаються 1 - 1 із 7 записів. Переглянути більше »

Кахнич Іван

  • Невловима Параскевія Федик Народилася Параскевія Федик-Оприск у 1891 році в селі Дроговиж Миколаївського району Львівської області. Там і познайомилась з Антоном Федиком, одружилася з ним – завела сім’ю. Вони були звичайною галицькою родиною. У 1934 році купили шмат землі в урочищі Колонія поблизу села Черниці Миколаївського району. Маючи хист та умови до ведення господарки почали ґаздувати. У цьому їм стали допомагати їх діти, а у них було шестеро дітей. На господарстві обзавелися коровою, парою коней, птицею та великою пасікою. Чималою окрасою господарства був ставок у формі підкови. Ставок постійно поповнювався свіжою водою з декількох джерел, тому і риби було досить багато. Був неподалік і власний лісовий гай та сад. Часто до них приїжджав з великою бочкою з Роздолу жид, який купляв у ...
    Опубліковано·5 бер. 2012 р., 03:54 Степан Гринчишин
Відображаються 1 - 1 із 3 записів. Переглянути більше »