Післяслово (автор: Козак Михайло)

опубліковано 14 груд. 2012 р., 12:03 Степан Гринчишин

Книга «Пом’яни, Господи, душі слуг Твоїх» – Львів: Свічадо, 2002. – 280 стор.

 

Дорогий Читачу! У твоїх руках книга «Пом'яни, Господи, душі слуг Твоїх». Гортаючи її сторінки, багато хто з нас, представників старшого покоління, заново з болем відкриватиме ті трагічні картини пережитого колись.

 

Молодші нехай задумаються над долею батьків, родини, які втратили когось близького, втратили хату, місце свого дитинства, церкву, рідне село. Нехай і в них живе свідомість того, що нам принесла злочинна акція «Вісла», яка розірвала зв’язок поколінь нашого роду. У цій книзі зібрано те, що зберегла людська пам’ять: свідчення, спогади, фотоматеріали, документи тощо. Книга присвячена тим, які своє молоде життя віддали за Церкву й Батьківщину, і тим, які в ті трагічні для Церкви й народу дні терпіли, але вистояли. Тому збереження пам'яті про них нехай буде нашим святим обов’язком.

 

«Пом'яни, Господи, душі слуг Твоїх» – це книга-реквієм. У ній показано мучеників, ісповідників віри Греко-Католицької Церкви, які терпіли наругу, зносили репресії, але не зламались, а перед лицем смерті прийняли її гідно, з честю.

 

Поштовхом до реалізації самого задуму видати книгу про втрати нашого священсгва було дослідження Анізії Стех, яка ще кілька років тому, взявшись за цю тему, мала публікації в закордонній пресі списків греко-католицьких священиків, які стали жертвами або були репресовані. Саме їй автор завдячує велику поміч.

 

Без людей доброї волі неможливо було б видати цю книгу.

 

Особливу подяку за сприяння, поміч і пораду автор складає Протосинкелу Митрополичої Курії в Перемишлі о. д-ру Євгенові Поповичу.

 

До тих які надали авторові свою допомогу в збиранні матеріалів, насамперед належать перемишляни: о. митр. Степан Дзюбина, Володимир Пайташ і Неоніла та Іван Гуки. Щиро дякую за світлини, записки, джерела, свідчення й інші матеріали.

 

Глибоку вдячність автор висловлює дітям, внукам і родинам жертв за те, що відгукнулись і надіслали безцінні документ та точні описи обставин смерті. Вони – живі свідки тих трагічних подій, це: Б. Кебуз, О. Колтунюк, О. Голинський, І. Назаревич, І. Томків (США) Т. Рудзік Д. Горнич, М. Семчишин, М. Шевчик (Канада), І. Печериця, Ч. Пачковська, В. Бача, В. Голинський, П. Бундзило, С. Свистонюк, М. Милян (Україна), Н Бача (Казахстан), В. Соломон, О. Сорокевич, А. Левосюк, М. Баран, В. Головач (Польща). За сповнення Вами синівського обов'язку щиросердечна Вам подяка.

 

Усім іншим: о. М. Вудкевичу, о. Й. Романикові, о. Т. Фешу, А. Дуркевич, П. Кульчицькому, С. Левчикові, М. Левчишину, І. Лешкові, М. Павлюк, М. Пелішко, Н. Саноцькій, А Сапрунові, які не стали байдужими до трагічної долі їхніх священиків-парохів і зробили свій безцінний внесок у створення книги пам'яті, – велике спасибі.

 

Щиросердечну подяку складаю моїй дружині Катерині, яка весь час переживала разом зі мною, радила, допомагала й постійно наглядала за роботою, та Юрію Левосюкові за технічну допомогу в комп'ютерному наборі ілюстративного матеріалу.

 

Усім, усім щиро дякую.

 

Усвідомлення того, що тема далеко не вичерпана та з огляду на час, який забрав живих свідків тих подій і затер людську пам'ять, зобов'язує нас надалі збирати матеріали про ті трагічні події й надсилати на адресу Митрополичої Курії Греко-католицького обряду в Перемишлі.

 

Щасти, Боже, на кращий час!