Листовка обнаружена и изъята…

опубліковано 8 груд. 2012 р., 12:09 Степан Гринчишин   [ оновлено 10 груд. 2012 р., 11:49 ]

Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.

Книга І. Документ № 151

 

«Свобода» віросповідання в СРСР

24 червня 1945 р.

 

«Ми не погани, ми настоящі христіяни. В нас свобода совести – свободи віросповідання», – горлали більшовики на цілий світ. Такими словами затуманювала більшовицька пропаганда українське населення в час німецької окупації, захлинаючись від брехні.

 

І ще не застигло тіло помершого князя української греко-католицької церкви митрополита Шептицького, а вже большевики з ножем в руці почали розправлятися з священиками, жорстоку боротьбу з греко-кат. церквою. Вони стремлять до того, щоб вбити в людини совість, влізти з брудними чобітьми в душу українця, випалити чи затруїти його вразливі релігійні почування.

 

Вістря своїх намагань спрямували вони до того, щоб знищити релігію або перетворити її в свою агентуру, як це зробили з православною Церквою. Православну церкву підпорядкував собі Сталін, а підкоривши її, зробив сліпим знаряддям до здійснення своїх підлих планів. Вся обсада православної церкви на чолі з московським патріярхом складається з підпорядкованих Сталінові енкаведистів та сексотів. Така сама незавидна доля мала стрінути і українську греко-католицьку церкву.

 

Кілька місяці після вступу до Львова зажадали большевики від Екс. Митр. делегації, яка мала б поїхати на «переговори» до Москви. Ціль переговорів – підпорядкування греко-кат. церкви московському патріярхові і перетворення її в свою агентуру. Виринуло ясне питання: здати і відцуратись віри батьків, чи стати непохитно в її обороні. Митрополит сповнив жадання большевиків і вислав делегацію в складі архп. К. Шептицького, о. др. Костельника, о. др. Грицева і о. Котова. Пригноблені лиця делегатів по повороті вказували на те, що справи не пішли так глядко.

 

Греко-кат. церкви вони не зуміли перетворити в свою агентуру, тому постановили її знищити. Почалась протирелігійна, широко закроєна акція з днем 8-го квітня статтею Росовича п. н. «З хрестом чи з ножем», яку помістила на своїх сторінках «Вільна Україна». Русович – це москофіл, що за аморальне життя видалений Екс. Сліпим з Львівського Духовного Семинаря, пішов на московський смітник помагати ворогам катувати і розпинати матір. Услід за тим в середу 11-го квітня біля 8-і години вечора НКВД в силі коло 600 чоловік з трьома танками обложили святоюрьку гору, впали до середини і почали сильно «бушувати». З митрополичої скарбниці забрали понад 100 тис. крб., призначених на потреби митрополичого ординаріяту, духовного симінаря і інші. З митрополичої канцелярії зрабували ввесь старинний, як і теперішній, архів, всі акти і т. п. Забрали рівнож друкарню разом зі всіма запасами паперу, перебитих книжок, молитвеників і все інше, що належало до неї. З переплетні вивезли два авта молитвеників та інших духовних книжок, а решту книжок і молитвеників розкинули, потоптали та знищили. Дикий схід в цілій наготі виявив свою підлу культуру.

 

З церкви св. Юра забрали всі золоті речі, не лишили жодних цінностей. Ревізію переводили надзвичайно стисло і докладно. В пивниці під вівтарем розбили гробівець покійного Екс. Митроп. Шептицького. Звідтам забрали ввесь запас вина, призначеного на обслуговування Служб Божих в цілій галицькій дієцезії. Кількість вина перевищувала 1600 літрів. Забрали рівнож понад двісті кг. свічок. З митрополичої палати протягом двох тижнів вивозили автами всяке добро: перські килими, меблі, випакувані валізи, паки... Всі кімнати, як також митроп. капличка, запльомбовані та поставлено напис: «Невільно відчиняти за зірвання пльомби кара смерти». До тепер енкаведисти дальше господарюють, а в митроп. спальні спить енкаведист «старшина» з нешлюбною жінкою. Загарбані речі з храму і палат примістили в магазині (складі) на Підвальній.

 

У часі ревізії в храмі св. Юра поводил*..., (*тут і нижче не чітко відбитий текст) чи на базарі в шапках з папіросками в зубах, викрикували*...ською лайкою так заглядали і до вивата. Тут о. Бричина* ... ця час* киньте шапки, це ж Дім Божий. У відповідь зареготал* … ти на вир-*с. П'яні до безтями зрабованим вином стріляли до* ... вата* ... зложені тлінні останки Митр. Шептицького, кар*... ядили собі кльозет. Це дикунство і безсор*... У. По ревізії заарештували Експ. Митр. Й. Сліпого, Екс. еп. Будку, о. митр. Куницього, о. Велея, митр. канцеляриста о. Рілика, а з вул. Зибликевича Екс. м. Чарнецького. Всіх заарештованих вивезено на вул. Пелчинську на переслухання, місце дальшого їх перебування не відоме. Отець митр. Куницький лежить хворий у в’язничному шпиталі.

 

Тиждень опісля зробили подібну облаву на Духовній семінар. При тому забрали архів, бібліотеку, всі меблі, постіль та інші приватні речі питальців, словом усе, що було. Деяка кількість питомців втекла, решту в числі 40 арештували, та під конвоєм загнали до воєнкомату, де негайно постригли і вивезли в глиб Росії. Разом з питомцями арештували о. пароха Горчинського, о прел. Ковальського. Український нарід лишиться без священиків, бо їх «всевладний» Сталін пігнав у сирі окопи захищати своє криваве царство.

 

Крім священиків, забраних з храму св. Юра, арештовано ще о. Рекіцького зі Знесіння, о. Годунька в дорозі до Винник, о. Клюса, ігумена монастиря чину св. Василія Великого, та 6 братів з монастиря чину св. Василія Великого. Отець Костельник, як ходять поголоски, перейшов, мабуть, на православного, бо при відправі Богослуження не згадує про Папу чи митрополита, хіба може в дусі. Сам він твердить, що зрадником не є і не буде. Богослуження в храм св. Юра після цього відправляється так, як давніше, помимо того, що керми над дієцезією не обняв ще ніхто. Просліджено, що в часі оголошуваної проповіди в усіх церквах Львова є переодягнений енкаведист. В зв'язку з цими випадками населення міста надзвичайно затрівожене та пригноблене. Воно дуже співчує, бо релігійна струна українця дуже чула. Під час св. Великодних відправ, які проводив отець арх. К. Щептицький, всі вірні плакали, а з очей їх сипались іскри гніву і ненависти. Подібний натиск на греко-кат. церкву ведуть большевики в цілій Галичині. Арештували екс. Й. Коциловського, Еп. Лакоту, Еп. Лятишевського. Галичина лишилась без архирея.

 

Подібного випадку не було в тягу цілої історії.
 
Марні намагання большевиків, не вб'ють вони духа в українськім народі. Він вічний і все живий, як вічний і живий український нарід. Ніяка людська сила не зможе скувати чи знищити душі живої. Вона, як той Прометей, все оживає, все підноситься, і тому дикий окупант в своїх передсмертних судорогах казиться та піниться зі злости та уживає всіх найпідліших засобів, щоб нас знищити.

 

Хто проти Бога воює – того загибель неминуча.

Слава Україні!                                 Героям слава!

 

Копия верна:

Нач. отдел. Б. Б. .Сокальского РО НКВД капитан                                                     Федючек

С п р а в к а: Листовка обнаружена и изъята в с. Горбков Сокальского р-на 24 июня 1945 г на

телеграфном столбе шоссе, идущей м. Тартаков-Сокаль.

Нач. отд. ББ Федючек

Державний архів Львівської області. Ф. Зп. оп. 1, спр. 222, арк. 132-133

 

*Тут і нижче не чітко відбитий текст.