Що записано в серці. Частина 4. (Автор: Якимів Петро)

опубліковано 23 трав. 2015 р., 13:44 Степан Гринчишин   [ оновлено 3 черв. 2015 р., 03:43 ]

 

 
 
 

 

 

 
 

  

Додаток

ЛИСТИ. ДОКУМЕНТИ. ФОТО

Білий Дім, Вашингтон

22 січня 1986 р.

З великим задоволенням передаю теплі привітання членам комітету Конгресу українців Америки з нагоди святкування 68-ої річниці проголошення незалежності України.

 

Цей день – не цілком радісний для українців в Америці і за кордоном. Кампанія проти захисників довго переслідуваної Католицької Церкви не послаблюється. Українці, які борються за свої основні людські права, такі як Йосип Тереля, Преподобний Василь Кобрин та інші одважно відбувають довге і суворе позбавлення волі за захист своєї віри у свободу і демократичні принципи. У час, коли посилилися намагання русифікувати Україну, я залишаюся впевненим, що сильна, історично підтверджена прив'язаність українців до своєї історії, своєї родини та віри витримає випробування часом, і що їхні культурні традиції колись розквітнуть.

 

Українців з усього світу підтримує надія, що ніщо не може знищити їхнього глибокого почуття державності чи назавжди зруйнувати сильне бажання людського духу свободи. Я хотів би бути солідарним з усіма українцями у Ваших безперервних сміливих зусиллях забезпечити свободу, людські права і зберегти національну ідентичність Вашої улюбленої Вітчизни. Нехай Бог буде з Вами !

 

Рональд Рейган

 

*      *     *

Сенат Сполучених Штатів

Wаshіngton D.С.

8 серпня 1986 р.

Його Екцеленції Михайлові Горбачову

Генеральному секретарю Центрального комітету

Комуністичної партії Радянського Союзу

Кремль, Москва СРСР

 

Шановний пане Генеральний секретар,

Ми, члени Сенату Сполучених Штатів, пишемо Вам, щоб наполягти на Вашому втручанні в інтересах Юрія Шухевича, українського активіста у боротьбі за права людей, який провів 34 з 52 років у таборах праці для військовополонених чи у внутрішньому вигнанні.

 

Пан Шухевич уперше був заарештований у 1948 р. у віці 15 років, тому що він відмовився зректися свого батька, який був командиром Української Повстанської Армії. У день його наміченого звільнення у 1958 р. він був повторно заарештований за обвинуваченням в "антирадянській пропаганді та агітації" і засуджений до додаткового десятирічного терміну позбавлення волі. Він був звільнений у 1968 році і йому заборонили повертатися в Україну впродовж п'яти років.

 

У 1972 році після його численних відмов засудити свого батька, він був знову заарештований і засуджений до десяти років таборів праці і п'яти років внутрішнього вигнання. З березня 1982 року пан Шухевич знаходиться у вигнанні у Томській області в Сибіру. Юрій Шухевич страждає від виразок, хвороби серця та інших хронічних хвороб. Він майже осліп, після того як переніс невдалу операцію на очі. Ми знаємо, що стаття 100 Кримінального кодексу передбачає дострокове звільнення в'язнів, які є серйозно хворі.

 

Під час Вашої зустрічі з Президентом Рейганом у листопаді минулого року наші два Народи визнали важливість вирішення гуманітарних питань у дусі співпраці. У зв'язку з цим, ми просимо, щоб Ви переглянули справу пана Шухевича і звільнили його від внутрішнього ув'язнення.

 

Щиро Ваші

Альберт Гор, Сенатор Сполучених Штатів

Альфонс М. Д'Амато, Сенатор Сполучених Штатів

Білл Бредлі, Сенатор Сполучених Штатів

Вільхи Проксмайр, Сенатор Сполучених Штатів

Вільям С. Коган, Сенатор Сполучених Штатів

Девід А. Борен, Сенатор Сполучених Штатів

Денніс Де Конціні, Сенатор Сполучених Штатів

Дж. Джеймс Ексон, Сенатор Сполучених Штатів Джон Гленн, Сенатор Сполучених Штатів

Джон Ф. Керрі , Сенатор Сполучених Штатів

Дон Нікл, Сенатор Сполучених Штатів

Дональд В. Рігл, Сенатор Сполучених Штатів

Едвард Торінськи, Сенатор Сполучених Штатів Карл Левін, Сенатор Сполучених Штатів

Нак Маттінглі, Сенатор Сполучених Штатів

Оррін Геч, Сенатор Сполучених Штатів

Піт Вільсон, Сенатор Сполучених Штатів

Річард Г. Лугар, Сенатор Сполучених Штатів

Стівен Д. Симмс, Сенатор Сполучених Штатів Франк Р. Лотенберг, Сенатор Сполучених Штатів Френк Г. Мурковскі, Сенатор Сполучених Штатів Чарльз Е. Гресслі, Сенатор Сполучених Штатів

 

*     *      *

 

7276 Саnуоn Сrеst

Whіttier, СА. 90602

11 серпня 1991 р.

Президенту Джорджу Бушу

Білий Дім

1600 Репsуlvaпіа Avепие

Wаshіngton D.С.

 

Шановний п. Президенте,

Члени українсько-американських організацій у штаті Каліфорнія схвалили новини про Ваш візит до Києва 1 серпня 1991 р. Нам здавалося, що США нарешті визнали важливість України, зокрема у час, коли перспективи незалежності України покращилися. Однак, повідомлення в новинах про Ваші висловлювання в Києві засмучують нас. Ми сподіваємося, що вони не є провісниками спроби США врятувати зруйновану Радянську імперію і знищити зусилля України самовизначитися.

 

Огляд газетних повідомлень щодо візиту показує Вашу підтримку заходів Михайла Горбачова спрямованих на забезпечення безперервного існування Радянського Союзу. Крім того, у Вашій промові перед Українським Парламентом ми звернули увагу на зауваження, які застерігають проти "руйнівного націоналізму, який базується на етнічній ненависті" і "тих, хто прагне ... замінити віддалену тиранію локальним деспотизмом". Нам цікаво, Пане Президенте, хто в Українському демократичному русі, який підтримує незалежність, приєднується до "руйнівного націоналізму" і хоче нав'язати "локальний деспотизм". Осіб з такими поглядами не люблять в Українському демократичному русі, до керівництва якого входять одні з найвидатніших інтелектуалів, письменників і поетів республіки.

 

Я повинен зауважити, що Ваше порівняння Радянського Союзу з федеральною системою США наводить на думку, що відмінності між Таджикистаном і Росією аналогічні відмінностям між Каліфорнією і Нью-Йорком. Очевидно, життєздатна політика США щодо України не може базуватися на таких помилкових припущеннях.

 

Пане Президенте, у Вашому виступі перед Українським Парламентом Ви посилалися на Тараса Шевченка. Можливо, Вам невідомі рядки одного з його віршів, де він висловив почуття українського народу: "Коли діждемось Вашингтона (йдеться про президента. – П.Я.) з новим і праведним законом", які, як ми всі очікували, Ви підтвердите пану Горбачову. Замість цього, Ви, схоже, далі штовхнули Україну в московське ярмо, яке вона так відчайдушно бажає скинути.

 

Незважаючи на це, пане Президенте, ми очікуємо Ваших майбутніх візитів до Києва. Як Ви правильно заявляєте, "свобода – це не те саме, що незалежність", але без незалежності не буде свободи в Україні. Отож, позаяк США відповідно до свого законодавства підтримують як демократію, так і самовизначення, ми сподіваємося, що Ваші майбутні візити відбудуться до незалежної України, де запанує свобода, і Ви віддасте данину 7 мільйонам жертв сталінського штучного голоду, українського голокосту 30-х років. Ми бажаємо, щоб Ви розділили цю точку зору, аби ми могли разом співпрацювати для її реалізації.

Щиро Ваш                                 Петро Якимів

 

*     *     *

7276 Саnуоn Сrеst

Whіttier, СА 92647

27 листопада 1991 р.

Президенту

Сполучених Штатів Америки

Білий Дім, Вашингтон И.С. 20500

 

Шановний Президенте Буш,

Пишу Вам цього листа з болем у серці. Я голосував за Вас як Президента, бо щиро вірив, що завдяки Вашому величезному досвіду у зовнішній політиці Ви станете кращим президентом, ніж пан Рейган. Однак цього не сталося. Ви очолювали ЦРУ, були послом у Китаї, послом Організації Об'єднаних Націй і 7 років – віце-президентом Сполучених Штатів. На мою думку, такого досвіду було достатньо, щоб кваліфіковано виконувати обов'язки Президента. Однак, на даний час Ваша політика мене обурює.

 

Бажано, щоб у ваших поїздках до інших народів Ви хоча б не шкодили їм, якщо не можете допомогти, тому що для Вас це добром не закінчиться. Пане Президенте, народ довго пам'ятає, хто йому допомагав, а хто шкодив. Мене розчарувало, що президент найбільшої і найсильнішої країни у світі, виконує директиви збанкрутілого президента Радянського Союзу.

 

Коли Латвія, Литва та Естонія оголосили про свою незалежність від Москви і Європейська Спільнота визнала їхню незалежність. Ви не взяли з неї прикладу. Ваша позиція, як Ви стверджували, полягала у тому, що Ви мусите проконсультуватися з Горбачовим. Ви висловили свою підтримку лише тоді, коли не залишилося жодної іншої альтернативи.

 

Я хотів би висловити свої міркування і про іншу ситуацію, пов'язану з Вашим візитом до Москви. Коли Ви прибули до Москви, ми не мали жодного поняття, які наслідки матимуть Ваші переговори з Горбачовим. Однак, здається, що Горбачов вклав у Ваші вуста свої побажання, які Ви легко озвучили під час свого виступу перед Українським парламентом у Києві, стверджуючи, що Україна не повинна відокремлюватися від Радянського Союзу.

 

Пане Президенте, Україна щойно вирвалася з московської неволі, а Ви вже намагаєтеся повернути її назад у ярмо московського гніту. Можливо, Ви забули, що у своїх виступах Ви постійно відстоювали концепцію свободи і демократії для всіх людей. Можливо, Ви забули значення цих слів. Україна хоче жити своїм життям як вільна і незалежна країна, і це її право.

 

На закінчення я хочу поставити Вам ще одне запитання, стосовно того, що сталося в Югославії. Коли Хорватія проголосила свою незалежність, Ви скерували в Югославію свого держсекретаря, який заявив, що Сполучені Штати не втручатимуться у справи Югославії. Це дало сербському елементу зелене світло чинити так, як йому заманеться. Виглядає на те, що Ви встановлюєте подвійний стандарт, проголошуючи, що всі люди мають право на свободу і демократію, і в той же час заганяючи іншу націю у рабство. Коли Європейська Спільнота оголосила блокаду Югославії, вона звернулися до Вас за підтримкою. Ви відповіли, що подумаєте. Зараз надто пізно. Подивіться на такі міста як Букован і Дубровнік. Подивіться на трупи. Подивіться, скільки з'явилося вдів і сиріт. Подивіться на цих жінок і дітей. Чи не відчуваєте Ви докорів сумління? І чи Ви його маєте?

 

Пане Президенте, Ви обнімали Горбачова коштом своєї країни. Подивіться, що діється у Вашій державі.. Ви говорили про те, що спад завершився. Можливо, у Вашій хаті, а не в нашій країні. Скільки людей втратили роботу і залишилися без роботи! Чи для цього вони працювали все своє життя ? Скільки людей на вулиці шукають кращого життя чи стоять у черзі за чашкою гарячого супу! Гадаю, що Ви не можете собі цього уявити, тому що не знаєте голодних і тому не розумієте їх. Однак ми стійко терпіли це впродовж трьох останніх років Вашого терміну, з якого мало що залишилося. Ми, правдоподібно, терпітимемо це до кінця Вашого терміну, аж доки не відбудеться зміна.

 

Громадянин Сполучених Штатів, який голосував за Вас                                         Петро Якимів

 

 

7276 Саnуоn Сrеst

Whіttier, СА. 90602

Аргіl 30,1993

Президенту Сполучених Штатів

Білий Дім 1600 Репsуlvaпіа Avе

Wаshіngton D.С. 20500

 

Шановний Президенте Клінтон,

Пишу Вам цього листа тому, що у своїй першій промові після інавгурації Ви стверджували, що будете Президентом для всієї нації, незважаючи на етнічні відмінності чи релігійні переконання. Ви стверджували, що кожен може зробити помилку, і якщо це станеться, то потрібно Вам тільки повідомити, і Ви дасте відповідь.

 

Пане Президенте, я американський громадянин українського походження, який емігрував до цієї країни з України. Я пишу цього листа з великим сумом тому, що Ви йдете слідами колишнього Президента Буша щодо України та українців, нації, яка покінчила з багаторічним російським пануванням і тепер хоче існувати як і інші демократичні країни на землі.

 

Ми, американці українського походження, віримо Вам настільки, що разом з іншими національностями, такими як литовці, латвійці, естонці, хорвати та словенці створили агітаційні комітети і працювали над тим, аби Вас обрали Президентом. Ми робили це тому, що ми пам'ятали як колишній Президент Буш оцінював нашу ситуацію. Однак, здається, що за ці зусилля ми не отримали вдячної відповіді від Вас як Президента. На зустрічі з Президентом Єльциним Ви обидва домовилися чинити тиск на Україну, щоб вона передала свою зброю Росії. Потім 8 квітня 1993 р. "Нью-Йорк Таймc" повідомила, що Адміністрація Президента Клінтона відмовилася зустрітися з українським прем'єр-міністром Кучмою, доки Україна не роззброїться. Пане Президенте, чи можете Ви відповісти на моє запитання, чому Сполучені Штати чинять такий великий тиск на Україну щодо ядерної зброї ? Може, Україна загрожує США, може Україна загрожує своїм сусідам чи висуває територіальні претензії до іншої країни? Україна не загрожує нікому і хоче тільки мирно існувати з іншими країнами світу. Однак, Україна не хоче залишатися незахищеною, щоб не стати жертвою пригноблення.

 

Пане Президенте, я дуже цікавлюся американською політикою і постійно читаю американську пресу. Я дійшов висновку, що засоби масової інформації не цілком правильно пояснюють, чому колишній Президент Буш програв вибори. Засоби масової інформації повідомили, що він програв вибори через дефіцит і рівень безробіття. Хоча в цьому і є доля правди, важливим фактором у його поразці були його позиція і ставлення до різних націй, які стали незалежними від Росії.

 

Ми, американські українці, складаємо 1,5 мільйона жителів США. Ми створили агітаційні комітети та агітували за губернатора Клінтона. Ми працювали з іншими національностями, чиї країни зазнають пригноблення. Ми працювали з великою надією, щоб вибрати губернатора Клінтона Президентом. І яку ж вдячність ми отримали від Адміністрації Клінтона, якщо вона відмовилася зустрітися з українським прем’єр-міністром під час візиту до цієї країни.

 

Нам сумно від вдячності, отриманої від Президента Сполучених Штатів, і ми сподіваємося, що Президент обдумає це і змінить свою думку у майбутньому.

 

Щиро Ваш            Петро Якимів

 

*     *     *

Даяна Фейнстейн                                                                                              Комітет асигнувань

Каліфорнія                                                                                                        Комітет судових справ

                                                                                                                                                  Комітет юридичних норм і

                                                                                                                                                  виконання правосуддя

Сенат Сполучених Штатів

Washington, D.C. 20500

2 листопада 1993 р.

 

П. Петер Якимів

7216 Саnуоn Сrеst

Whittier, Саlіfоrnіа. 90602

Шановний п. Якимів !

Дякую за те, що Ви сконтактувалися зі мною, щоб висловити свою підтримку збільшенню допомоги Україні.

 

З історичним розпадом Радянського Союзу США мають унікальну можливість сприяти демократичній та економічній реформі в Україні. Ми стоїмо на порозі нової ери, в якій мусимо встановити надійне партнерство, що сприяє економічній, культурній та інтелектуальній співпраці.

 

У грудні 1991 р. США заявили про офіційне визнання незалежності України, і з того часу США допомагають Україні в її зусиллях встановлювати міцну демократію. Одним із складних аспектів розрахунку асигнувань іноземної допомоги є визначення того, як цю допомогу потрібно розподілити між країнами колишнього Радянського Союзу, щоб краще виконати завдання зовнішньої політики США.

 

У той час, коли інші нації колишнього Радянського Союзу отримували більше допомоги, ніж Україна, США твердо продемонстрували своє зобов'язання допомагати Україні. У 1992 і 1993 фінансових роках Сполучені Штати надали або передали 137 мільйонів доларів Україні для різних потреб, включаючи гуманітарну і технічну допомогу. За цих два роки США також надали відповідно 100 мільйонів доларів і 200 мільйонів доларів кредитних гарантій для сільського господарства.

 

Повідомляю, що я наполегливо працюю, щоб якнайкраще представляти інтереси Каліфорнії в Сенаті. Я ціную те, що Ви знайшли час сконтактуватися зі мною і маю надію, що через якийсь час Ви вважатимете мою роботу як сенатора США сумлінною і ефективною.

Щиро Ваша                           Даяна Фейнстейн

Сенатор Сполучених Штатів

 

*     *     *

7276 Саnуоn Сrеst

Whittier, СА. 90602

11 серпня 1994 р.

Президенту Сполучених Штатів

Білий Дім Washington, D.C. 20500

 

Шановний п. Президенте,

Це другий лист, який я Вам пишу за час Вашого терміну повноважень, і який стосується Вашого ставлення до України. Я дуже активно працював в Українському комітеті, створеному для того, щоб обрати Вас на пост Президента, і був дуже задоволений, коли Ви виграли вибори. Однак, зараз я бачу, що зробив велику помилку, агітувавши і проголосувавши за Вас. Мені соромно перед українською громадою за мої зусилля, тому що Вам не вдалося стати на позитивну точку зору щодо України в її зусиллях зміцніти як вільній незалежній республіці. Замість цього Ви зробили більш руйнівний крок, а ніж колишній президент Буш.

 

На прес-конференції, яку Ви провели до конференції "Великої сімки", Ви заявили засобам масової інформації, що Європейській та Американській Спільноті не буде завдано шкоди, якщо колишні радянські республіки, зокрема Україна і Білорусія, об'єднаються з Росією. Ви заявили, що такий союз не буде на шкоду населенню цих країн, якби це населення побажало б об'єднатися. Чи Ви настільки сліпі, що не бачите як Росія погрожує колишнім радянським республікам економічним шантажем і військовою інтервенцією?

 

Пане Президенте, я сподіваюся, що радянська догма, яку Ви вдихали юним студентом, вивітрилася з Ваших легенів. Однак, я бачу там залишки духу, які проявилися у Ванкувері, коли Ви зустрілися з Президентом Росії, щоб чинити тиск на Україну у питанні роззброєння і передачі її зброї Росії, яка зберегла свій арсенал.

 

Пане Президенте, незважаючи на Ваші сподівання, Ви не потоваришуєте з Росією за допомогою американських доларів. Це Ваша ілюзія. Ви зробили такий же необдуманий крок, як і державний секретар Бейкер, коли до початку війни він заявив, що Сполучені Штати залишаться нейтральними. Сербія розцінила це як зелене світло до дії.

 

Пане Президенте, якщо Ви збираєтеся варити кашу, то не робіть це у російському горщику. Це – ані практично, ані демократично.

 

Щиро Ваш      Петро Якимів

 

 

Білий Дім, Вашингтон

8 вересня 1994 р.

П. Петер Якимів

7276 Саnуоn Сrеst

Whittier, СА. 90602

 

Шановний Петере,

Дякую, що написали мені.

 

Як Ви знаєте, моя адміністрація наполегливо працює, щоб зміцнити наші відносини з Україною. У галузі безпеки ми співпрацюємо і підтримуємо контакти між військовими з метою створення незалежної оборонної здатності України. Сполучені Штати дуже задоволені з відповіді України щодо партнерства у боротьбі за мир. А тристороння згода, яку я підписав з Президентом Єльциним і колишнім президентом Кравчуком – це одне з найважливіших досягнень, що значно зменшило ризик поширення ядерної зброї. Зараз Україна випереджає графік досягнення своєї мети – передачі більш ніж 1800 ядерних боєголовок Росії для демонтажу. Як тільки Україна приєднається до Договору про непоширення ядерної зброї, то Сполучені Штати, Росія та інші держави розширять гарантії безпеки для України, щоб підкреслити наші зобов'язання щодо її суверенітету і незалежності в існуючих межах.

 

Я також думаю, що ширша та інтенсивніша економічна реформа винятково важлива для забезпечення стабільного майбутнього України. У зв'язку з цим, я надав економічну допомогу у 350 мільйонів доларів США для підтримки зусиль України, спрямованих на поглиблення демократизації, розширення приватизації і розвиток малого бізнесу. Україна також включена у Західний фонд підприємництва нових незалежних держав. Мета цієї ініціативи – надати позику та технічну допомогу для сприяння розвитку приватного бізнесу. На останній зустрічі глав урядів країн "сімки" у Неаполі Сполучені Штати доклали зусиль для надання матеріальної допомоги Україні, гарантувавши допомогу у розмірі понад 48 мільйонів доларів для макроекономіки, якщо уряд України надасть програму всеохопної реформи.

 

Сполучені Штати та Україна відкрили нову еру співпраці. Маю надію співпрацювати з Президентом Кучмою для досягнення нашої спільної мети – процвітання і стабільності України. Розумію Вашу зацікавленість.

 

Щиро Ваш                  Біл Клінтон

 

Зміст

ПАТРІОТ. ВОЇН. ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ.

Передмова Любомира Сеника                                                                3

ПОЧАТОК ДОРОГИ В СВІТ, У БОРОТЬБУ                                             10

ЯК ПІЗНАЛИСЯ ДВА ДРУЗІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ РОБОТІ                         40

ВИШКІЛ. БОЙОВЕ ПІДПІЛЛЯ                                                                53

МОЄ ВИЗДОРОВЛЕННЯ І ВІДПОЧИНОК У СЕЛІ                                   83

ДОРОГА НА ЗАХІД                                                                                89

ТАБОРИ, ТАБОРИ...                                                                             96

ШЛЯХ ЗА СИНІЙ ОКЕАН. ЕМІГРАЦІЯ                                                   109

ДО АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ                                                         134

КОМУНІСТИЧНА ПРОПАГАНДА                                                           137

Додаток: ЛИСТИ. ДОКУМЕНТИ. ФОТО                                        147

 

Петро Якимів

 

ЩО ЗАПИСАНО В СЕРЦІ

 

 

Підписано до друку 18.10.2002 р.

Формат 60x84/16. Гарнітура Асаdеmу.

Ум.-друк.арк.10,3. Папір офсет.

Зам. № 80.

 

 

Видано НВФ "УКРАЇНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ"

Львів, вул. І.Франка, 4/1

тел./факс (0322) 72-15-52

 

 

Свідоцтво про внесення об’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і

розповсюджувачів видавничої продукції

ДК-№ 789 від 29.01.2002 р.