Поляки змусили людей розносити землю з могили (автор: Допіра Марія)

опубліковано 20 трав. 2013 р., 11:08 Степан Гринчишин

Вісник Любачівщини №20, Львів – 2012. – 96 стор.

 

Пізньої осені 1944 року в неділю десь біля свята Покрова Пречистої Богородиці була похмура погода. Люди зібрались в церкві с. Дільна Башня на відправу. Коли скінчилось Богослуження, поляки пішли на ганебний вчинок проти українців.

 

Церква була обступлена польською поліцією з комендантом Рибою зі всіх сторін тому, що люди вертались додому як в Дільній Башні, так і йшли на села Борову Гору, Тимці і Гірну Башню. В Дільній Башні на вигоні села, недалеко від церкви, українцями була насипана могила. Ту могилу збудували в честь борців за волю України. У могилі була закладена закоркована пляшка, а в ній записка з іменами людей.

 

Поляки змусили людей розносити землю з тої могили, а матерів з дітьми не чіпали. Потім вони розлютилися та загнали і дітей носити землю. Хто носив в запасці, хто – хустиною, а хто жменями. Потім ще привели священика Андрея Пизюра і змусили говорити: «України нема і не буде». Хтось з поляків раніше проговорився, що будуть розбирати ту могилу, то хлопці, які вчули, не йшли в той день до церкви, але їх також пригнали розносити землю.

 

Коли розібрали могилу, витягнули пляшку, а з неї записку і прочитали всі імена. Тоді поляки вистроїли всіх, кого прочитали в записці, а першого командира. На нього заложили терновий вінок і змусили ходити і співати: «Хлопці підемо, дуба понесемо». Потім поляки гарапами позбивали тих вісім хлопців.

Записано зі слів жительки с. Дільня Башня Ольги Гвоздь.

В тексі враховано уточнення, подані очевидцем події Степаном Щирбою.