Рубрики‎ > ‎Хто є хто‎ > ‎

Звернення. Вибори і голосування

опубліковано 15 жовт. 2012 р., 09:39 Степан Гринчишин   [ оновлено 31 жовт. 2012 р., 06:09 ]

Оскільки під час виборчої кампанії спостерігається активна «доброчинність» кандидатів в депутати і мовчазно-схвальне прийняття дарунків виборцями, то необхідно поглянути на цю справу більш пильно, а не під кутом зору «вони нам дають наше» або «візьму – а проголосую, як вважаю за потрібне».

 

 

Необхідно собі усвідомити:

1. Гроші отримані від слуг диявола ніколи не принесуть плодів приємних для Бога.

Ті, хто активно займається «доброчинністю» сьогодні, як правило не заробили своїм потом цих грошей. Вони отримали їх завдяки корупційним (крадіж, несплата податків, вимагання хабарів і т. ін.) діянням. Вони отримали їх у свою власність незаконно. Потрібно людині усвідомити, що гроші взяті в слуги диявола не підуть людині на користь. Насіння отримане з рук слуги диявола (хоч якби слуга не прихвалював насіння) дадуть плоди корисні для диявола. Можна пригадати теперішнього депутата П., який в минулому, балотуючись до Верховної Ради, роздавав людям свиней. Ніхто з людей на цьому не доробився, а депутат П. успішно продавав у Верховній Раді те, що для українців дороге.

 

2. Благословення пароха, котрий брав «доброчинність» від кандидата в депутати, не передає Божої ласки.

Парох знає, що гроші якими кандидат його «ощасливлює», мають гріховне походження. Взявши їх – парох стає грішним. Коли людина хоче помитись, то миється чистою водою. Коли людина хоче очистити свою душу, то її не може очистити парох, який сам грішний. Благословення такого пароха не мають Божої ласки.

 

3. Церква збудована, реставрована за грішні гроші не має Божої благодаті.

Чи можна будівлю збудовану за грішні гроші назвати храмом? Зрозуміло, що – ні. Чи може Божа благодать перебувати в споруді, яку збудували слуги диявола, за гроші диявола? Зрозуміло, що – ні. Почаївська Лавра не несе сьогодні благодаті, тому прочани доволі часто попадають в аварії.

 

4. Екскурсійні поїздки до святих місць не можна назвати прощами.

Доволі масовим явищем стає фінансування кандидатами поїздок виборців до святих місць. Чи буде виборець мати духовну користь з таких поїздок? Сумнівно. Він їде як глядач і може тільки споглядати святі місця, але душа його не торкнеться духу святих місць.

 

Чинячи грішно зараз – знаймо, що пізніше цей гріх треба буде спокутувати нам або нашим дітям.

 

Звернення підписали: Роман Будулич, Лев Величко, Степан Гринчишин, Василь Кондрат, Любомир Сеник, Роман Семчишин та Василь Шпіцер