Л18-2. Гілка Михайла та Наталії Кахнівців

 

У 1926 році Михайло Кахновець (4К-4-4), вдівець з двома малолітніми дітьми, одружився з 18-тирічною Наталіею Глухівською (4Г-3-17, Л. 4). У сім'ї з'явилося ще п'ятеро дітей: Зеновія, Анна, Іван, Петро та Олеся. До встановлення Радянської влади родина господарювала на своєму полі. В 1944 році Михайла вивезли в Караганду на шахти за те, що був добрим господарем і любив Україну. Наталія пережила важкі часи з дітьми і 90-річним Михайловим батьком на рідній землі. Михайла не засудили, бо не знайшлося свідків його «провини», в 1946 році повернувся додому інвалідом. З дня створення колгоспу проти його волі обрали головою. Коли зумів вирватися з колгоспного ярма, працював у дрогобицькій лікарні підсобним робітником. Наталія відробляла трудодні в колгоспі, витрачаючи сили і здоров'я, майже нічого не отримуючи взамін. Після смерті чоловіка Наталія через деякий час переїхала до дочки Олесі у Львів і прожила у статусі львів'янки ще шістнадцять років. Михайло і Наталія похоронені в Бикові. Див. спогади Анни Паньків, Івана Кахнівця та Олесі Гриник.

 

                     Родина Михайла і Наталії Кахнівців

 

 

 

Зеновія Кахновець (5-1) навчалася в Дрогобицькій гімназії. Була зв'язковою УПА. В 1944 році виїхала на Захід. Перебувши деякий час у Німеччині, переїхала до Канади. В Торонто закінчила університет. Брала активну участь у громадському житті українців Канади, зокрема в Пласті. Молодою відійшла у вічність, не створивши сім'ї. Похоронена на цвинтарі в Торонто. Див. спогади про Зеновію Кахновець

 

Анна Кахновець (5-2) після закінчення Дорожівської СШ і кооперативного училища була скерована на роботу в село Гірське Миколаївського району. Там вийшла заміж за Миколу Панькова. З часом переїхали до Аниних батьків у Биків. Анна доїжджала на роботу до Дублян, а Микола працював охоронцем залізничного мосту в селі Бистриця (колись такі об'єкти охоронялися, щоб не було диверсії). Паралельно будували хату в Гірському. В сім'ї Анни і Миколи народилися син Роман і дочка Дарія. В 1962 році переїхали в Гірське обживати нову хату. Микола передчасно помер, похоронений у Гірському. З Анною проживає дочка Дарія і її сім'я.

 

- Роман Паньків (6-2-1) закінчив Тернопільський медінститут. Зараз працює головним лікарем сільської амбулаторії в с. Опарі на Дрогобиччині. В 1990 році поніс велику втрату – трагічно загинула його семирічна донька Оксана від першої дружини Віри. Одружився вдруге з Оксаною Маланівською із селища Меденичі на Дрогобиччині, що недалеко від Гірського. Оксана вчителює у місцевій школі. Виховують двох дітей: Ольгу та Олесю. Проживають в Меденичах. Ольга здобуває фах психолога в Університеті внутрішніх справ у Львові. Олеся – школярка.

 

- Дарія Паньків (6-2-2) здобула дві вищі освіти: у Львівській комерційній академії та у Львівському національному університеті ім. І.Франка. Працює вчителем біології в Гірській СШ. Вийшла заміж за односельчанина Івана Лучечка, з яким потім і закінчили Львівську комерційну академію. В подружжя народилося четверо дітей: Христина, Уляна, Петро і Софія. Христина закінчила технікум в Дрогобичі. З першим чоловіком односельчанином Василем Соботиком має сина Максима, школяра. З другим чоловіком Михайлом Фігурою мають ще сина Ростислава і дочку Христину. Христина зі своєю сім'єю мешкає в місті Стебнику. Уляна закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка. Працює вчителем біології в рідному селі. Петро закінчує економічний факультет вищезгаданого університету заочно і працює, щоб оплатити навчання. Закінчив музичну школу по класу фортепіано. Софія – учениця Гірської СШ. Активна учасниця шкільної художньої самодіяльності.

 

Іван Кахновець (5-3) в один рік із сестрою Анною закінчив Дорожівську СШ, а потім – Сільськогосподарську академію в Києві. За скеруванням почав свою трудову діяльність у Самборі. Там одружився. Його дружина Євгенія Пицик працювала в торгівлі. В сім'ї народилися сини Ярослав та Олег. В 1997 році Євгенія передчасно померла. Похоронена в Самборі.

 

- Ярослав Кахновець (6-3-1) закінчив Дрогобицький педінститут. Одружився з однокурсницею Галиною Скробач. Молоді, сповнені сили і енергії, стали до праці вчителями фізики: Ярослав – в селі Ралівка поряд із Самбором, а Галина – в Самбірськйій школі-інтернаті. На жаль, коли їхньому синові Олегу виповнилося три роки, Ярослав раптово помер. Похоронений на цвинтарі в Самборі. Галина ще деякий час жила з родичами чоловіка, потім вийшла заміж за вдівця Ярослава Кирилича з Ралівки і перейшла жити до нього. Галя і надалі підтримує теплі стосунки з батьком свого покійного чоловіка Іваном Кахнівцем. Олег Кахновець, син Ярослава і Галини, закінчив Львівську політехніку. Живе і працює у Львові. Одружився із землячкою із Самбора Ольгою Білинською.

 

- Олег Кахновець (6-3-2) після військової служби в Угорщині закінчив Тернопільський медичний інститут. Там знайшов свою половинку Олесю Заяць. Після закінчення ВНЗ переїхали до Львова. Олеся працює в одній із лікарень Львова, кандидат медичних наук, кваліфікований фахівець. Олег, щоб забезпечити сім'ю матеріально, а найперше – купити квартиру, деякий час працював у Канаді. Повернувшись додому, розпочав власну справу з виготовлення морозива в Трускавці, співпрацюючи з легендарним Володимиром Кашицьким, нині покійним. Набравшись досвіду ведення бізнесу й управлінських навичок, перейшов на держану службу у Львівську обласну державну адміністрацію. Закінчив Львівську філію Академії державного управління при Президентові України. Олег та Олеся мають дочок Соломію і Софію. Соломія навчається на двох факультетах Львівського національного університету ім. І. Франка: юридичному та іноземних мов. Софія теж студентка юридичного факультету цього ж ВНЗ.

 

Петро Кахновець (5-4) після закінчення Биківської семирічки здобув фах фельдшера в Бориславському медучилищі. За скеруванням працював на Кіровоградщині, а далі – служба в армії, де працював у санчастині, вдосконалюючись як медик. Згодом закінчив Тернопільський медичний інститут, в якому навчалась і його дружина Наталія Москаль. Зараз живуть і працюють у місті Трускавці: Петро в санаторії «Молдова», а Наталія в поліклініці. Їхні дочки – Зоряна і Олена – теж медики, закінчили Тернопільський медичний.

 

- Зоряна Кахновець (6-4-1) виїхала до Америки, живе у штаті Флорида. Там вийшла заміж за емігранта з Москви Дениса Ягунова. Зоряна працює косметологом, її чоловік займається транспортними перевезеннями.

 

- Олена Кахновець (6-4-2) працює лікарем в санаторії «Молдова». Її чоловік Андрій Повкач – директор мережі магазинів «Оптика» в Трускавці. Олена та Андрій виховують дочку Софію.

 

                          Родина Михайла і Наталії Кахнівців

 

  

 

Олеся Кахновець (5-5 ) після закінчення Дорожівської СШ вступила до Львівської політехніки. Трудову діяльність почала у «Воєнпроекті» у Львові, куди її скерували після закінчення ВНЗ. Пізніше працювала інженером-електриком у Всесоюзному науково-дослідному і проектному інституті сірчаної промисловості (ВНДПІ «Сірка»). В 1993 році інженерну працю змінила на службу в органах місцевого самоврядування. В 52-річному віці здобула заочно ще одну вищу освіту у Львівському національному університеті ім. І. Франка, отримала диплом юриста. Додатково опанувала спеціальність бухгалтера і фінансиста малого бізнесу. Працювала в приватному секторі та викладачем у Західноукраїнському регіональному навчальному центрі (ЗУРНЦ), який організовував навчальні семінари для органів місцевого самоврядування в десяти областях західного регіону. Зараз є головою об'єднання співвласників багатоповерхового будинку (ОСББ), в якому проживає з чоловіком. Займалася громадською роботою. Була делегатом Установчої конференції Товариства української мови ім. Тараса Шевченка та Установчого з'їзду НРУ в Києві. Була членом УРП, після її розколу вийшла з партії. В інституті, в якому працювала, разом з однодумцями створила осередок ТУМу ім. Т.Шевченка, ставши його головою, а також осередок НРУ. Одночасно була членом Франківської районної ради ТУМу ім. Т. Шевченка у Львові.

 

                        Родина Михайла і Наталії Кахнівців

 

 

 

Чоловік Богуслав Гриник народився в м. Бережани на Тернопільщині в родині переселенців із Лемківщини. Закінчив Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша, а потім Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Працював старшим науковим працівником НДСу Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Після виходу на пенсію працює приватно, зареєструвавшись підприємцем. Був активним у громадському житті: брав участь у роботі Установчого з'їзду НРУ в Києві, був депутатом колишньої Ленінської районної ради у Львові. У Богуслава та Олесі є син Михайло і дочка Уляна.

 

                      Родина Михайла і Наталії Кахнівців

 

 

 

- Михайло Гриник (6-5-1) навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша, закінчив Львівський поліграфічний інститут. Додатково закінчив професійні курси фотографів, добре володіє комп'ютерними графічними програмами. Та й знання, отримані в музичній школі, іноді стають у пригоді. Працює в рекламному відділі страхової компанії, а також як приватний підприємець. Був членом Товариства Лева, брав участь в різних громадських і політичних акціях. Дружина Михайла Теодора Вербенець – учитель німецької мови, закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка. Виховують дочок Єву і Терезу-Лукію, поки – що школярок.

 

Олеся і Богуслав Гриники з родиною

 

 

 

- Уляна Гриник (6-5-2) закінчила Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша та Львівську академію мистецтв. Фахівець із художнього ткацтва та художнього батику. Опанувала художні та графічні комп'ютерні програми. Працювала дизайнером у видавничій сфері. Зараз – підприємець, бо знайти добру роботу з адекватною винагородою не так легко. Чоловік Уляни Ігор Морикишка – друкар, закінчив Львівський поліграфічний технікум. Дочка Юлія – школярка.

 

Олеся і Богуслав Гриники з родиною

 

 

 Л19. Гілка Матвія та Марії Тарнавських

 

   

Матвій Тарнавський (ЗТ-2) одружився з Марією Лаврик, батьками якої були Симеон Лаврик та Анна Собко. Матвій та Марія мали дочок Михайлину і Павліну.

 

Михайлина Тарнавська (4Т-2-1) в 1910 році вийшла заміж за Костянтина Тарнавського. Батьками Константина були Ілля Тарнавський і Катерина Дуб. Оскільки наречені носили однакові прізвища, в період передшлюбних опитувань було досліджено їхній родовід і в протоколі було подано таку схему:

 

    У Михайлини і Костянтина народилися син Степан та дочки Тетяна, Марія і Катерина.

 

- Степан Тарнавський (5Т-2-11) загинув у боротьбі за волю України.

 

- Тетяна Тарнавська (5Т-2-12) з чоловіком Іваном Данківським жили в Самборі. В 1944 році емігрували в Америку. Дітей не мали.

 

- Марія Тарнавська (5Т-2-13) в 1939 році вийшла заміж за Григорія Предивуса із села Купновичі біля Рудок, батьками якого були Матвій Предивус та Анастасія Максим'як. Григорій був братом їмості отця Івана Бугери – Катерини. Марія і Григорій жили в Самборі, а коли вийшли на пенсію, переїхали до Купнович. Григорій під кінець життя хворів на туберкульоз. Коли він перебував у лікарні, Марія трагічно загинула від витоку газу. Дітей не мали.

 

- Катерина (Унька) Тарнавська (5Т-2-14) в 1944 році виїхала на Захід, потім опинилася в Америці. Там вийшла заміж за Павла Білинського. Мали одну дочку.

 

Павліна Тарнавська (4Т-2-2) в 1919 році одружилася з працівником залізниці Стефаном Касперським, батьками якого були Григорій Касперський і Анна Матолич. В Павліни та Стефана було четверо дітей: Марія (померла немовлям), Данило, Юліан і Марія.

 

- Данило (5Т-2-22) і Юліан (Люса) (5Т-2-23) Касперські вступили до лав борців за волю України. Доля Данила Касперського невідома.

 

- Юліан Касперський («Махно») – провідник Дублянського районного проводу ОУН. Виконуючи завдання підпілля, потрапив у руки НКВД, загинув 10 червня 1946 року в м. Стебник. На місці його загибелі встановлено меморіальну дошку.

 

- Марія Касперська (5Т-2-24) в 1951 році вийшла заміж за Петра Глухівського (5-15-2, Л. 8), який до цього шість років відслужив у війську. Марія і Петро мали сина Степана і дочку Анну. Див. спогади Марії Глухівської.

 

Родина Павліни і Степана Касперських