Рубрики‎ > ‎Хто є хто‎ > ‎

ПостЄвро-2012 - коментарі українця (автор: Прокопів Василь)

опубліковано 12 лип. 2012 р., 13:07 Степан Гринчишин

Закінчення

* * *

Судити гру між командами Англії та України доручили угорській бригаді арбітрів. Головний суддя – Віктор Кашшаї, допомагали йому судді лінії Дьєрдь Рінг і Габор Ереш та арбітри за воротами Тамаш Богнар й Іштван Вад. Гра була надзвичайно напруженою, цікавою, але нефортунною для українців. Спочатку англійці забили необов’язковий гол, а потім угорські судді не зарахували очевидний гол, який у відповідь забили українці.

Мені відразу згадалися слова сапера Водічки «Ти мадярів не знаєш» і я вирішив трохи освіжити в пам’яті те, що говорили про угорців Швейк і Водічка у безсмертному творі Ярослава Гашека. Пропоную до уваги читача дещо з їхньої розмови:


«Солдат боявся запізнитися на обід і тому сказав:

– Та швидше, швидше, хлопці, сунетесь, як ті воші. Тоді Водічка попросив його не дуже розпускати губу.

– Щастя твоє, що ти чех. Коли б ти був мадяр, я б тебе роздер, як оселедця…

Коли виходили з барака, Водічка, бажаючи демонстративно висловити свою ненависть до мадярів і підкреслити, що його тюрма не зламала й не похитнула його переконань, несподівано наступив на ногу мадярові, який не хотів служити в армії, і загорлав на нього:

– Взуйся, лобуряко!

– Я ж чекав, що він обізветься, – невдоволено казав потім сапер Водічка до Швейка, – бодай би хоч раз гавкнув, тоді б я йому роздер від вуха до вуха його мадярську пащеку…

– Коротше кажучи, мадяри – шваль – закінчив старий сапер Водічка свою розповідь, на що Швейк зауважив:

– Інший мадяр не винен у тому, що він мадяр.

– Як це не винен? – гарячкував Водічка. – Кожен з них винен».

Тепер я розумію чому сапер Водічка так ненавидів мадярів.

* * *

Виключно російськомовні післяматчеві шоу влаштовував телеканал з прекрасною назвою «Україна». І ось надають слово Василеві Кардашу. Я полегшено зітхнув – сподівався, що вони вирішили трохи українізувати свій канал, якому більше підійшла б назва «Хохлуйщина». Але Василько – добре виголений, прилизаний, незле одягнутий – несподівано почав промовляти російською мовою. Мабуть не зміг він примусити себе говорити рідною мовою у присутності Іріші Блохіної. Це мене вразило навіть більше, аніж побажання Вацка збірній України влаштувати шведам Полтаву. Бо цей хлопець, народжений на святого Василя у Львові, вихованець Стрийської ДЮСШ і Львівської СДЮШОР «Карпати», який закінчив Львівський інститут фізичної культури і грав за футбольні команди Кам’янки-Бузької, стрийської «Скали» та львівських «Карпат» виглядав ганебно, по-підлабузницьки зі своїм русскоязичієм.

На жаль, не він один такий перевертень. Навіть Дмитро Чигринський, який ще донедавна давав інтерв’ю тільки українською, після повернення з «Барселони» раптом заговорив російською. Виглядає, що в Іспанії Дмитрик замість того, щоб сумлінно тренуватися, вивчав російську мову, за що його й відправили назад у Донецьк.

Пригадую як чудово спілкувався українською Олександр Шовковський. Та в останні кілька років – тільки російською. А можливо україномовні футболісти не мають права грати за київське «Динамо», яким заправляють російськомовні українські євреї?

Що вже говорити про Андрія Шевченка? Генетичний українець з таким славним українським прізвищем, народжений у крихітному українському селі Двірківщина Яготинського району, виколисаний у колисочці, власноручно зробленій його дідусем українцем Григорієм, десять років провчившись у київській школі, ніколи не сказав українського слова в українських (щоправда, вони належать не українцям) засобах масової інформації. Хоча добре вивчив італійську та англійську мови.

Ще один «твердо-русскоязичний» – Владислав Ващук, мати якого чудово розмовляє рідною Богом даною мовою. До цього переліку можна додати ще багато відступників від батьківської української мови, серед яких і чоловіча краса та безумовна гордість України – брати Клички.

Правда, є й приємні винятки. Насамперед маю на увазі Анатолія Тимощука та Героя України Сергія Назаровича Бубку. Останній виріс у російськомовному Луганську, де після влаштованого комуно-більшовиками геноциду 1932-33-ого років запанувала російська мова, бо ці землі після жахливої смерті мільйонів українців були заселені північно-східною голотою. Свій геніальний талант легкоатлета він демонстрував у складі радянських команд, де безальтернативно панувала російська – як мова керівної комуністичної партії. Але після постання Незалежної України Сергій Назарович вивчив українську і постійно спілкується рідною мовою.

Отож, звертаюся до відомих молодих генетичних українців, які чомусь стали російськомовними – і до спортсменів, і до політиків, і до бізнесменів, і до діячів культури, мистецтва, шоу-бізнесу. Для багатьох молодих українців ви служите прикладом та ідеалом і вони наслідують вашу поведінку. Ваша російськомовність веде до русифікації України та знищення української мови, що є великою провиною перед вашими предками, природою, перед Господом Богом. Звертаючись до таких русскоязичних великий білорус Янка Купала писав, що не може півень співати по-солов’їному, а соловей кукурікати. Кожен є прекрасний таким, яким його створив Всевишній; все на нашій планеті є безцінним і його треба берегти.

Заміна рідної української мови на чужорідну російську зовсім не означає, що ви стали кращими чи вищими від решти українців, яких вороги нагородили різними непристойними прізвиськами, намагаючись показати нас відсталими та недолугими. Насправді ви належите до нації, історія, побут, традиції котрої сягають трипільської культури, якій понад сім тисяч років. А за вашу російськомовність, незважаючи на ваші таланти, красу, силу, заможність, кожна нормальна людина будь-якої національності зневажає вас як таких, що зреклися рідного племені. Навіть останній бомж-росіянин не вважає вас і не вважатиме ваших дітей та онуків своєю рівнею. Нація, мову якої ви по-рабськи облесливо використовуєте, російськомовних українців називає хохлами, в кращому випадку малоросами, а україномовних – мазепинцями, петлюрівцями або бандерівцями.

* * *

Ведуча львівського телебачення сказала, що такого напливу чоловіків як під час Євро-2012 Львів не бачив з часів татаро-монгольської навали. Образила росіян, бо саме під час навали 17 вересня 1939 року їх «навалило» до Львова найбільше. Слід зазначити, що татаро-монголи за якийсь час «звалили», а росіяни?

* * *

Дивний факт: дуже слабо на Євро-2012 виступили представники країн колишнього соціалістичного табору, натомість три із чотирьох команд, які грали у півфіналі, представляли країни колишнього нацистського табору.

* * *

Чи варто було Україні проводити такий дорогий захід як Євро-2012? Так, бо щось-таки залишилося, а гроші нинішня влада все одно розікрала б.