Рубрики‎ > ‎Хто є хто‎ > ‎

Гідно вшануємо пам'ять о. Михайла Вербицького (автор: Середа Володимир)

опубліковано 6 бер. 2013 р., 12:02 Степан Гринчишин   [ оновлено 8 бер. 2013 р., 11:37 ]

Володимир Середа, голова Львівського регіонального

суспільно-культурного товариства «Надсяння»

 

У 2015 році виповниться 200 років з дня народження, 145 років від часу смерті автора мелодії Українського національного і державного гімну композитора о. Михайла Вербицького та 150 років від першого публічного виконання у місті Перемишлі Українського національного гімну «Ще не вмерла Україна».

 

Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник Руський на Перемищині у родині священика.

 

 

Коли малому Михайлові виповнилося 10 років, помер його батько. Двох малих синів, Михайла і Володислава, взяв на виховання до Перемишля їх родич, видатний громадський діяч, перемиський греко-католицький єпископ Іван Снігурський.

 

У Перемишлі, тодішньому центрі українського духовного і національного відродження Галичини, розвинувся музичний талант молодого Михайла Вербицького. Там він отримав добру європейську музичну освіту в співацько-музичній школі при греко-католицькому кафедральному соборі, де працювали відомі чеські фахівці Алоїз Нанке і Вінкентій Серсаві. Учні Перемиської хорової школи виховувались на найкращих зразках європейської музики братів Й.М. і Ф.Й. Гайднів, В.А. Моцарта, на творах Дмитра Бортнянського, Максима Березовського. Вже у зрілому віці М.Вербицький, будучи відомим у всій Галичині композитором, дуже високо оцінював мистецький рівень цієї школи: «... школа стала консерваторією в мініатюрі, а хор дорівнював добрій опері». Одночасно М.Вербицький навчався у Перемиській гімназії.

 

З 1833 року наступних 13 років життя він провів у Львові, де, закінчивши гімназію, поступив до Львівської духовної семінарії.

 

Особисте життя М.Вербицького було вкрай важким. У 1838 році одружився, відповідно змушений був припинити навчання у духовній семінарії, заробляв на життя музикою. У 1839 році овдовів і залишився наодинці з немовлям - сином Іваном.

 

У 1846 році він повернувся до Перемишля, де почався надзвичайно важливий новий період його творчого життя. У Перемишлі він зустрів бурхливий 1848-й рік. Михайло Вербицький став одним з найактивніших учасників українського відродження в Галичині як композитор, діяч театрального життя.

 

У 1850 році закінчив духовну семінарію і був висвячений на священика. Перед отриманням священичого сану одружився вдруге і став батьком другого сина Андрія. На жаль, доля знову була жорстока до нього. Його дружина у 1858 році передчасно померла.

 

З 1856 року і до своєї смерті в 1870-му році був парохом у селі Млини в Надсянні, яке є тепер на території сучасної Польщі поблизу українсько-польського кордону недалеко від селища Краківець Львівської області.

 

З 1864 року, коли у Львові був створений театр «Руська бесіда», о. М.Вербицький тісно співпрацював з ним, пишучи музику до його вистав. Як стверджують музикознавці, цей період став вершиною у його творчому житті.

 

У творчій спадщині композитора о. М.Вербицького є церковна музика (в першу чергу Літургія для мішаного та чоловічого хорів), світські хори, солоспіви, вокальні ансамблі обробки народних і старогалицьких пісень, оркестрові музичні твори, музично-сценічні твори для театральних вистав.

 

Іван Франко називав Михайла Вербицького «найзначнішим талантом» серед галицьких композиторів.

 

Михайло Вербицький був не тільки основоположником професійної музичної культури в Галичині, але й одночасно, як писав Станіслав Людкевич , «символом нашого національного відродження». На підтвердження патріотичної української позиції о. М.Вербицького може служити надрукована в 1865 році у львівському часописі «Слово» його скарга на повітовий уряд, який прислав йому написане польською мовою розпорядження: «Чуюся тим оскорблений, що цісарський уряд до мене русина і священика не по-руськи пише ...»

 

Для кожного українця ім'я о. М.Вербицького в першу чергу асоціюється з мелодією нашого Національного і Державного гімну.

 

Вперше як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» було публічно виконано під час першого у Галичині Шевченківського концерту у Перемишлі 10 березня 1865 року під керівництвом ще одного славного сина Надсяння Анатоля Вахнянина. Вірш «Ще не вмерла Україна» був надрукований у 1863 році у четвертому номері львівського журналу «Мета», в якому було опубліковано ряд віршів Т.Шевченка, і тому довший час у Галичині вважався його твором. То ж не дивно, що в сумнозвісному циркулярі Валуєва (1863 р.) серед заборонених в Російській імперії значився також журнал «Мета». Згодом з'ясувалося, що автором вірша «Ще не вмерла Україна» був наддніпрянець Павло Чубинський.

 

Похований о. Михайло Вербицький у селі Млини поруч з старовинною, з 1740-го року, дерев'яною церквою Покрови Пречистої Богородиці, у якій він 15 років відправляв Богослужіння. У наш час її та прицерковну територію відреставрували. Церква служить як храм місцевим римо-католикам.

 

У 1934 році на кошти місцевої громади та членів студентського хорового товариства «Бандурист» на могилі о. М.Вербицького встановили скромний пам'ятник.

 

Справді дивно, але надмогильний пам'ятник пережив воєнні і особливо повоєнні на цій території лихоліття.

 

У 1990 році за ініціативою та при безпосередній участі української громади Перемишля і відомого львівського бандуриста Михайла Барана при підтримці Львівського відділення Українського фонду культури (голова Емануїл Мисько) і Львівського товариства «Надсяння» була виготовлена у Львові і встановлена на могилі композитора у Млинах декоративна металева огорожа.

 

Вперше за всі часи 9 червня 1990 року на могилі о. М.Вербицького за участю львівської демократичної влади на чолі з В.Чорноволом відбулась масова і величава урочистість.

 

У 1995 році до 180-річчя від дня народження о. М.Вербицького зусиллями Яворівської районної влади здійснено подальше облаштування його могили, а також організовано масовий паломницький похід через кордон до Млинів.

 

За участю Президента України В.Ющенка, великої урядової української делегації, українців Перемищини, масової участі представників Львівщини 12 квітня 2005 року було відкрито і посвячено на могилі о. М.Вербицького новозбудований Пантеон.

 

У 2008 році в урочистостях у Млинах разом з головою Львівської ОДА брав також участь, виступив з промовою, поклав квіти до могили воєвода Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

 

Стало вже доброю традицією кожного року 4 березня та 7 грудня за участю представників Львівської обласної, Яворівської районної і місцевої польської влад, місцевої української громади, членів Львівського товариства «Надсяння» релігійною і громадянською панахидами, покладанням квітів до могили о. Михайла Вербицького гідно вшановувати пам'ять цього великого українця.

 

Україна, однак, поки що у боргу перед своїм славним сином. Тільки яворівчани спромоглися встановити йому пам'ятник. Іменем М.Вербицького названо ще Яворівську музичну школу та вулиці у Львові і Яворові.

 

У 2015 році Україна, світове українство будуть відзначати 200-річчя від дня народження свого славного сина, композитора о. М.Вербицького. Враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію в Україні, Львівське суспільно-культурне товариство «Надсяння» виступило з ініціативою спорудити до цього ювілею у Львові пам'ятник композитору о. М.Вербицькому за громадські пожертви. Наша ідея отримала підтримку як серед представників громадськості, музичного середовища Львова, так і з боку керівництва львівської міської влади.

 

Після розгляду звернення Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» профільними постійними депутатськими комісіями Львівської міської ради, беручи до уваги рекомендації громадських слухань щодо місця встановлення пам'ятника композитору о. М.Вербицькому, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Львівської міської ради 25 січня 2013 року (рішення № 49) вирішив погодити встановлення пам'ятника о. М.Вербицькому у сквері на розі вул. М.Вербицького - вул. Генерала Т.Чупринки та покласти функції замовника на проектування, виготовлення та встановлення пам'ятника на Львівське регіональне суспільно-культурне товариство «Надсяння».

 

Львівське регіональне суспільно-культурне товариство «Надсяння» оголосило Всеукраїнський відкритий конкурс на кращу концептуальну ідею пам'ятника о. М.Вербицькому у Львові, який буде тривати до кінця травня 2013 року.

 

Створено Громадський комітет, який буде координувати всі дії, пов'язані зі встановленням у Львові пам'ятника о. М.Вербицькому.

 

Наші предки, за свої важкою працею зароблені кошти, будували Народні Доми, читальні «Просвіти», церкви. Ми хочемо продовжити цю славну українську традицію. Зрештою, ця благородна справа стане реальним тестом громадянської зрілості нашого суспільства, кожного українця.

 

Львівське регіональне суспільно-культурне товариство «Надсяння» відкрило окремий гривневий рахунок, на який можуть бути переказані добровільні пожертви на спорудження цього пам'ятника: р/р 26008301203649 у Філії Львівського ОУ АТ «Ощадбанк»; код банку 325796; ЄДРПОУ 09325703.