Огляд подій станом на 12 жовтня 2011 року (автор: Колодій Микола)

опубліковано 12 жовт. 2011 р., 04:22 Степан Гринчишин

Минулі дні охарактеризувалися яскравими подіями.

В Одеській області в ніч на п’ятницю, 30 вересня, сталася перестрілка, внаслідок якої загинуло двоє міліціонерів і четверо поранено.

Можна багато говорити про причини трагедії. Однак найбільш шокуючим є те, що керівництво операцією взагалі не цінить життя простих міліціонерів. Воно мовби думає: «Уб’ють цих, то на їх місце прийдуть інші.» Як можна було залучати до спецоперації працівників ДАІ? Подальший штурм приватного готелю ставить перед нами питання: «А цей штурм в межах міста був потрібний?» Можливо він був необхідний, щоб Дикаєв і його напарник не сказали зайвого.

Міністр МВС в ток-шоу «Шустер live», яке відбулося 7 жовтня, розуміючи свою безрадісну ситуацію, зачистив територію на телемайданчику і виступав в гордій самотності. Головним висновком одеської трагедії стала вимога: «Парламент повинен виділити більше грошей на його міністерство». Однак всі розуміють, що парламент може виділити додаткові фінанси для міністерства але вони не в змозі забезпечити міністерство професіоналізмом.

Доволі характерними, для розуміння ситуації в Україні, були події в селищі Семипалки Броварського району на Київщині.

Газета «Сегодня» писала: «Міліція заарештувала їх односельця Віталія Запорожця, підозрюваного у вбивстві майора міліції Миколи Симоненка. Він застрелив його біля кафе на початку вересня. За однією з версій, майор зробив зауваження Запорожцю за дебош в кафе, за другою – Запорожець намагався втихомирити п’яного Симоненка».

«Мій син не хотів убивати. Будемо готувати бунт. У будинку після обшуку міліції пропали гроші – 5 тисяч, зникли навіть новенькі шкарпетки. Кажуть, що свідків міліція вивозила в кар’єр і залякувала», – розповіла мати Віталія Запорожця.

Твердження жителів села вказують, що дії міліціонерів, котрі приїжджали в село для ведення пошуково-слідчих дій, були дуже непривабливі та характерні показовою зухвалістю. Від поведінки міліціонерів та відповідей пана міністра на питання односельців Віталія Запорожця, під час ток-шоу «Шустер live», повіяло духом 1937 року, коли набув сумної популярності вислів: «Москва слезам не верит».

11 жовтня 2011 року суддя Родіон Кірєєв виніс найсуворіший вирок Юлії Тимошенко з усіх можливих – 7 років ув’язнення, 3 роки позбавлення перебування на посаді у владі. Плюс відшкодування 1,5 мільярдних збитків "Нафтогазу", а також кілька тисяч витрат на експертизи та видатки суду.

Правителі цим вироком напевне хочуть аналогічного ефекту в Україні, який мав місце в Росії, після суду над Ходорковським. Тоді в Росії всі зрозуміли, що керувати Росією має право Путін і тільки Путін. Тих хто не зрозумів, доволі грубими методами, позбавили можливостей впливати на виборчі процеси в державі. Чи теперішні правителі України цього досягнуть? Важко однозначно відповісти. Однак як сказав один з президентів: «Україна не Росія». Найбільш цікавим є коментар, подій в Києві, російською стороною: «Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін заявляє, що не цілком розуміє, за що екс-прем'єр України Юлія Тимошенко отримала сім років ув'язнення». Напевне більшість читачів не повірить в щирість цих слів. Чому? Наші правителі ніколи не посміють здійснити  важливий крок без попередньої консультації та узгодження рішень з російською стороною.