Огляд головних подій

Роковини голодомору (автор: Колодій Микола)

опубліковано 28 лист. 2011 р., 03:01 Степан Гринчишин

В ці дні Україна згадує в молитвах всіх хто загинув мученицькою смертю від рук російських шовіністів. В 1932 - 1933 роках вони організували вбивство українців голодом. В цей час на території всієї російській імперії кількість росіян і українців була приблизно однакова. Оскільки однакова кількість двох націй в одній державі неминуче приводить до зіткнення цих націй як духовного так, можливо, і силового, то для збереження імперії російські шовіністи свідомо організували винищення українців. Винищення українців відбувалося як фізично так і духовно. Наприклад: в Україні вимордовували голодом, на Кубані одних українців заморили голодом а інших примусили переписатись на росіянина, аналогічними були їх дії на території Зеленого Клину та в інших частинах імперії. Потім здійснювався масований інформаційний терор по всій імперії проти людей, котрі були носіями української ідентичності. Однак корені української нації сягають в далекі минулі тисячоліття, тому українська нація не зникне і засяє в колі вільних народів.

Читач може поглянути на методи роботи вбивць у статтях «Будинок немовляти – конвеєр смерті» та «Нищення української нації відбувалось свідомо», котрі розміщенні на сайті.

Огляд подій станом на 20 листопада 2011 року (автор: Колодій Микола)

опубліковано 20 лист. 2011 р., 23:47 Степан Гринчишин

2 листопада президент України заявив: "Мені правоохоронні органи кажуть, що зараз йде скупка зброї і підготовка до збройних нападів на органи державної влади". Одночасно ЗМІ повідомляють про серію терактів у містах України та заяву ймовірних терористів про те, що влада не виконує їх вимог Все це дає підґрунтя для спогадів, котрі нас повертають у минуле.

Взрывы жилых домов – серия террористических актов в российских городах

(Буйнакске, Москве и Волгодонске) 4 – 16 сентября 1999 года. В результате терактов 307 человек погибли, более 1700 человек получили ранения различной степени тяжести или пострадали в той или иной мере. Согласно приговорам судебных органов России, теракты были организованы и профинансированы руководителями незаконного вооруженного формирования Исламский институт «Кавказ» Эмиром аль-Хаттабом и Абу Умаром и осуществлены нанятыми ими группами северокавказских боевиков. Согласно альтернативным версиям историка Юрия Фельштинского, бывших сотрудников ФСБ Александра Литвиненко, Михаила Трепашкина, политолога Андрея Пионтковского, взрывы были организованы ФСБ для поднятия рейтинга Владимира Путина и сплочения общества вокруг «силовиков».

Дуже не хотілось би, щоб заява Президента та дії «ймовірних» терористів були скоординовані з одного центру та скеровані для підняття рейтингу.

18 листопада «Парламент буденно і водночас сенсаційно схвалив закон про вибори, коли половина Верховної Ради обирається за списками, половина – за мажоритарними округами. …Він знайшов підтримку 366 депутатів, в тому числі майже двох третин блоку Тимошенко і половини фракції НУНС. …Правила виборів, затверджені новим законом, відповідають баченню Віктора Януковича та накресленому ним шляху до цементування влади.»

Дивна позиція депутатів від блоку Тимошенко. Вони напевне надіються, що Ю.В. Тимошенко до виборів вийде на волю і своїм ораторським хистом забезпечить їм проходження до Верховної Ради. Однак є ймовірність, що Тимошенко не вийде на волю в швидкому майбутньому або її «винесуть ногами вперед». Невже вони думають, що ведена Турчиновим або Кириленком «Батьківщина» подолає 5% бар’єр?

Минулої декади почали свої акції чорнобильці. Вони вимагають, щоб встановлені згідно з законом та підтверджені судовими рішеннями пенсії їм виплачувались в повному обсязі. В Донецьку біля будівлі регіонального відділення Пенсійного фонду в наметах голодують 49 чорнобильців. Однак представники влади не квапляться вести перемовини з протестуючими.

Очевидно, що правителі і не підуть на рішучі перемовини з чорнобильцями. Вони впевнені, що морози і хвороби покладуть край протестам. Однин з протестувальників сказав: «Ми будемо стояти до кінця і або помремо, або переможемо». Тут згадуються слова одного високопосадавця в минулому який на твердження: «Нам не за что жить» відповів: «А кто ставит вопрос, что вы должны жить».

Шановному читачеві пропонується звернути увагу на текст відозви ОУН, за яку польська влада в 1934 році присудила Стефану Тимчію дворічне ув’язнення. Відозва міститься в статті Василя Шпіцера «Наші герої: Тимчій Стефан», котра розміщена на сайті.

І сьогодні в наших школах теж більше акцентують увагу учнів на історії, літературі, географії сусідніх держав. Мета цього зрозуміла і це бачило ОУН на початку минулого століття.   

Огляд подій станом на 12 жовтня 2011 року (автор: Колодій Микола)

опубліковано 12 жовт. 2011 р., 04:22 Степан Гринчишин

Минулі дні охарактеризувалися яскравими подіями.

В Одеській області в ніч на п’ятницю, 30 вересня, сталася перестрілка, внаслідок якої загинуло двоє міліціонерів і четверо поранено.

Можна багато говорити про причини трагедії. Однак найбільш шокуючим є те, що керівництво операцією взагалі не цінить життя простих міліціонерів. Воно мовби думає: «Уб’ють цих, то на їх місце прийдуть інші.» Як можна було залучати до спецоперації працівників ДАІ? Подальший штурм приватного готелю ставить перед нами питання: «А цей штурм в межах міста був потрібний?» Можливо він був необхідний, щоб Дикаєв і його напарник не сказали зайвого.

Міністр МВС в ток-шоу «Шустер live», яке відбулося 7 жовтня, розуміючи свою безрадісну ситуацію, зачистив територію на телемайданчику і виступав в гордій самотності. Головним висновком одеської трагедії стала вимога: «Парламент повинен виділити більше грошей на його міністерство». Однак всі розуміють, що парламент може виділити додаткові фінанси для міністерства але вони не в змозі забезпечити міністерство професіоналізмом.

Доволі характерними, для розуміння ситуації в Україні, були події в селищі Семипалки Броварського району на Київщині.

Газета «Сегодня» писала: «Міліція заарештувала їх односельця Віталія Запорожця, підозрюваного у вбивстві майора міліції Миколи Симоненка. Він застрелив його біля кафе на початку вересня. За однією з версій, майор зробив зауваження Запорожцю за дебош в кафе, за другою – Запорожець намагався втихомирити п’яного Симоненка».

«Мій син не хотів убивати. Будемо готувати бунт. У будинку після обшуку міліції пропали гроші – 5 тисяч, зникли навіть новенькі шкарпетки. Кажуть, що свідків міліція вивозила в кар’єр і залякувала», – розповіла мати Віталія Запорожця.

Твердження жителів села вказують, що дії міліціонерів, котрі приїжджали в село для ведення пошуково-слідчих дій, були дуже непривабливі та характерні показовою зухвалістю. Від поведінки міліціонерів та відповідей пана міністра на питання односельців Віталія Запорожця, під час ток-шоу «Шустер live», повіяло духом 1937 року, коли набув сумної популярності вислів: «Москва слезам не верит».

11 жовтня 2011 року суддя Родіон Кірєєв виніс найсуворіший вирок Юлії Тимошенко з усіх можливих – 7 років ув’язнення, 3 роки позбавлення перебування на посаді у владі. Плюс відшкодування 1,5 мільярдних збитків "Нафтогазу", а також кілька тисяч витрат на експертизи та видатки суду.

Правителі цим вироком напевне хочуть аналогічного ефекту в Україні, який мав місце в Росії, після суду над Ходорковським. Тоді в Росії всі зрозуміли, що керувати Росією має право Путін і тільки Путін. Тих хто не зрозумів, доволі грубими методами, позбавили можливостей впливати на виборчі процеси в державі. Чи теперішні правителі України цього досягнуть? Важко однозначно відповісти. Однак як сказав один з президентів: «Україна не Росія». Найбільш цікавим є коментар, подій в Києві, російською стороною: «Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін заявляє, що не цілком розуміє, за що екс-прем'єр України Юлія Тимошенко отримала сім років ув'язнення». Напевне більшість читачів не повірить в щирість цих слів. Чому? Наші правителі ніколи не посміють здійснити  важливий крок без попередньої консультації та узгодження рішень з російською стороною. 

1-3 of 3