Ціна ордена «Красной звезды», та медалі «За отвагу»

опубліковано 20 січ. 2012 р., 00:14 Степан Гринчишин   [ оновлено 20 січ. 2012 р., 00:14 ]

Пропонується два документи які вказують, що міркою заслуг перед російським шовінізмом на Західній Україні була позитивна відповідь на питання: «Сколько людей вы убили?». Якщо людина вбивала, то отримувала орден «Красной звезды», а не вбила – обійдеться і медаллю «За отвагу».

Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.

Книга І. Документ №194.

 ХАРАКТЕРИСТИКА НА ЗАВЕДУЮЩЕГО РАЙСОЦЗАБЕЗОМ БОБРКСКОГО РАЙОНА ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ

ЯКУШКИНА ВЛАДИМИРА АФАНАСЬЕВИЧА

Тов. Якушкин В.А., 1924 года рождения, место рождения с. Староселье Херсонской области, с крестьян, служащий, украинец, образование н/среднее. На временно-оккупированной территории немцами не находился, во время Великой Отечественной войны был в рядах Красной Армии.

Свою трудовую деятельность тов. Якушкин начал с 1943 года, с декабря месяца 1944 года работает зав. райсоцзабезом Бобрского района. Работая зав. отделом соц. обеспечения райисполкома тов. Якушкин наравне со всею работою принимал самое активное участие в борьбе с бандитизмом в Бобрском районе. При его непосредственном участии совместно с сотрудниками НКВД, НКГБ было проведено более 25 операций по ликвидации остатков бандитизме, в результате которых ликвидировано более 120 человек бандитов.

Характерными из них являются операции по ликвидации банды «Беды», где тов. Якушкин показал себя, как устойчивый боец, смелый, беззаветно преданный делу нашей большевистской партии.

Так, когда 16 августа 1945 года была проведена операция по ликвидации боевки в селе Звенигород, тов. Якушкин сам лично после длительного перехода в ночном бою убил двух бандитов, а всего в этой операции было убито 14 человек и 4 человека взято живыми. В операции 5 июля 1945 года по селу Городиславичи при непосредственном участии тов. Якушкина был вскрыт схрон, в котором находилось 9 человек бандитов из числа боевки личной охраны областного проводника «Скитана», которая, за исключением одного убитого, была полностью взята в плен. В сентябре 1945 года тов. Якушкиным в с. Городиславичи была установлена связная хата, которую посещали связные и бандиты, переходящие из других сел. Организовав засаду, тов. Якушкин сам лично выстрелом из пистолета убил кущевую связную, которая под прикрытием огня со стороны бандитов пыталась бежать.

Будучи инвалидом Отечественной войны, т. е. раненым в ногу, тов. Якушкин во всех операциях показывал свою выносливость и боевую смелость.

Секретарь РК КП(б)У Рубан

март 1946 г.

Ручкою зверху дописано: Достоен правительственной награды ордена «Красной звезды». Державний архів Львівської області. Ф. З п, оп. І, спр. 559, арк. 171.


Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.

Книга І. Документ №166.

 ХАРАКТЕРИСТИКА НА ТОВ. ПІДГІРНОГО ДМИТРА СТЕПАНОВИЧА

 

Тов. Підгірний Дмитро Степанович, 1916 року народження, уродженець села Лисиничі Винниківського району Львівської області, українець, освіта нижча, із селян-бідняків, безпартійний.

У 1940-41 рр. працював секретарем сільської ради. При окупації німецькими загарбниками працював дома у своєму господарстві. Після визволення Червоною Армією Винниківського району, з 27 липня 1944 року працював секретарем сільської ради, пізніше головою сільради в с. Лисиничах.

Підгірний Д.С. в лютому 1945 року був відкомандирований на Республіканські курси радянських працівників у м. Харків, після закінчення курсів працює секретарем районної ради депутатів трудящих, з роботою справляється, дисциплінований, приймає активну участь у громадсько-політичній роботі в районі, працює керівником агітколективу с. Зубра, виступає з доповідями і бесідами серед населення району на політичні теми, провів велику роботу в підготовці і проведенні виборів до Верховної Ради СРСР. Проводить сам сміливу боротьбу з бандами українсько-німецьких націоналістів, як то: в засадах, операціях, викритті їх ворожої діяльності. За його допомогою викрито ОУНівську підпільну організацію в с. Лисиничі і арештовано 22 чол., за його допомогою органами НКВС вилучено у бандитів зброю: кулеметів – 2 шт., автоматів – 5 шт., гвинтівок – 10 шт. Користується великим авторитетом серед партійних організацій і населення району.

Секретар Винниківського РК КП(б)У        Горовий

7 березня 1946 р.

Ручкою зверху дописано: Медаллю «За отвагу». Державний архів Львівської області. Ф. З п, оп. 1, спр. 559, арк. 170.

Отже, вбивствами українців утверджувалась російська окупація на Західній Україні. Вдумаєтесь у кількість вбитих «бандитів» тільки в Бібрському районі. А скільки по всій Західній Україні?