Визвольні змагання
-
1971 рік – жовто-синій прапор над Новим Роздолом. (Автор: Горін Зіновій) 1971-й рік: хто і за яких обставин здійснив подвиг – вивісив синьо-жовтий прапор на водонапірній башті міста День 30 квітня 1971 року для жителів міста Новий Розділ та навколишніх сіл ознаменувався надзвичайною подією. Ранком на самій висотній міській споруді – водонапірній башті замайорів український національний жовто-синій прапор. Для російського компартійного керівництва цей акт українського національного прояву став ложкою дьогтю у бочці меду і це напередодні їх величного свята Дня солідарності трудящих. Та для багатьох жителів міста, а особливо тих хто повернувся із радянських ГУЛАГів та сибірських заслань і осівши на всесоюзній будові гірничого гіганта, побачений український національний символ став наче ковток цілющої води для спраглого в пустелі. Від того дня незабаром сповниться пів століття, а дана подія все живе ...
Опубліковано·29 лист. 2020 р., 08:34 Степан Гринчишин
Шокуюча література
Поважний
Читачу!
Перш ніж перегорнути початковий аркуш цієї книги, повинен собі усвідомити, з чим матимеш справу. Якщо Ти зібрався на відпочинок після тяжкої роботи і надумав відійти від сумних дум за легким чтивом, або ж готуєшся до здорового сну в надії на те, що кілька сторінок незнайомого роману гарно Тебе присплять, – мусиш розчаруватися. Перед Тобою не кримінальний бойовик, не мелодраматична повість, не витвір письменницької фантазії, хоча, направду, крові, нелюдських тривог, болю, наруги, неймовірних пригод, холодної смерті і гарячої любові на цих листках цілком достатньо. Перед Тобою – сувора правда життя, торкнувшись якої, можеш надовго стратити сон і спокій.
Історична правда
(автор: Наконечний Євген)
Загибель східноєвропейського єврейства у роки Другої світової війни в українському словнику часто неточно означують грецьким терміном «голокост», на івриті це зветься коротко – «шоа», що українською мовою перекладається як Катастрофа
Варто задуматись
-
«Найшовсь таки один козак…» (Автор: Костюк Петро ) Похід полковника Петра Болбочана на Крим «Мій боже милий,як то мало Святих людей на світі стало…» Тарас Шевченко. Подражаніє 11 псалму 22–27 квітня 1918 року відбувся похід спеціальної групи Армії Української Народної Республіки на чолі з полковником Петром Болбочаном на Крим з метою визволення півострова від більшовиків і встановлення української влади. На переговорах у Бересті-Литовському український уряд не включив Крим у межі української держави, недооцінивши значення півострова. Але незабаром зрозумів свою помилку і розпочав підготовку до опанування Чорного моря, що мало значно зміцнити позиції української держави. Україні був потрібний Крим, адже Кримський півострів – це ключ до Чорного моря. 10 квітня 1918 р. Запорізький корпус, за наказом військового міністра УНР Олександра Жуковського, сформував дві оперативні групи – Кримську під ...
Опубліковано·26 серп. 2018 р., 06:25 Степан Гринчишин
Самоаналіз
-
Колективний портрет Ольга Калита, для УП _ Четвер, 12 листопада 2009, 14:00 Коментарі 162 Україна ніколи не мала мудрих провідників. Це раз за разом оберталось для неї страшними катастрофами, знищенням як матеріального, так і культурного і духовного надбання. То через князівське, то через гетьманське безголів’я. Тепер вона стоїть на порозі третьої руїни через президентсько-парламентське. Чим далі, тим більше поглиблюється прірва між невеликою купкою неймовірних скоробагатьків-мільярдерів і основною частиною народу, яку вони нахабно експлуатують. А що народ? Мовчить. Що ж, зрозуміло, що після століть такого глуму, грубого приниження національної честі і гідності, потрібно починати нове життя із найважливішого – самоствердження. Для цього потрібно психологічно розвиватись, позбутись потворного "комплексу жертви і раба", який немов би ланцюгами спутав наші кроки. Час усвідомити, що ...
Опубліковано·12 серп. 2011 р., 00:16 Степан Гринчишин
Сторінка Василя Шпіцера
Українське питання
| Пантеон пам'яті
| Наука
|
Репресії проти церкви
-
Сліди московської наруги. (Автор: Івасейко Степан) Про долю церковних розписів у м. Угнові Образ української церкви у всій своїй повноті втілення – це синтез мистецтв, це розум і серце українського генія, що через архітектуру, мистецтво, музику, літературу ...
Опубліковано·3 вер. 2017 р., 01:41 Степан Гринчишин
Мовою документів
-
Разом з піском і камінням ми кидали кості в дробилку (автор: Хомій-Камінська Євгенія) Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга І. Документ №334 Хомій-Камінська Євгенія Томівна, народилася у 1926 р. у с. Тернавка Жидачівського району Львівської області, українка, греко-католичка, член ОУН ...
Опубліковано·8 черв. 2012 р., 09:08 Степан Гринчишин
