Про лижний сезон, львівські морози та «Казкову поляну»

опубліковано 8 лют. 2012 р., 05:46 Степан Гринчишин   [ оновлено 8 лют. 2012 р., 23:10 ]

Друга половина зими несподівано потішила львів`ян сніжком та «сибірськими морозами». Любителі екстріму і зимового відпочинку почали «гострити лижі» на Карпати. Майже кожен у глибині душі хоче на Буковель. Як не як – сервіс майже європейський. Ще якби ціни зрушили зі своєї космічної орбіти … Більш реальними видаються  Тисовець, Орявчик, Плай, бази Славська …

Вибираючи, куди податись, отримую інформацію «сарафанного радіо», що у селі Поляна Миколаївського району Львівської області 21 січня 2012 року відкрилась нова лижна база «Казкова поляна» із бугельним витягом на 600 м. Інтернет це підтвердив, ще й продемонстрував із YOUTUBE декілька відеороликів.

«Це щось новеньке … Перед поїздкою в Карпати випробую цю Поляну особисто!» - сказано, зроблено. У вівторок, 31 січня, незважаючи на мороз (вночі  -22 градуси за Цельсієм) три любителі холоду та екстріму вирушили у дорогу …

Від університету ім. Івана Франка  до бази приблизно 36 кілометрів. На дорогу було витрачено 50 хвилин. Жодного вказівника, який би полегшив доїзд – не було. Виїхавши на Стрийську трасу, треба проїхати приблизно 20 км. Побачивши вказівник «село Красів», перестройтесь у ліву смугу і не пропустіть поворота ліворуч (наступний буде через  кілометр). Якщо у Вас в машині навігатор, не вірте йому. Він стверджує, що наступний розворот через 7,5 км. Повернувши ліворуч і перетнувши 2 смуги зустрічного руху, ви попадете на дорогу, яка веде до села Поляна. Вам потрібно проїхати прямо 6 км, нікуди не звертаючи. Потім – ще 2 км селом і з правого боку побачите базу. Дуже швидко не їдьте, бо вказівників немає і можете проскочити.

Графік роботи та ціни на послуги ілюструють дві наступні фотографії:



Як бачите, найвигідніше кататись у вівторок та середу.

Але, повернемось до розповіді. Біля села Красів звертаємо зі стрийської траси ліворуч. Добре вкатана, дещо обмерзла сільська дорога. Ґрунтовка вона, чи асфальтована, так визначити і не зумів. На протязі всіх 8-ми кілометрів жодного транспортного засобу ми не побачили. Правда на останньому кілометрі позашляховик «Mitsubishi» нас таки обігнав.

09.57 – до «Казкової поляни» прибуло аж дві машини з чотирма лижниками. Знаючи, що в арсеналі бази є 40 пар прокатних лиж, ми дуже спішили (найближча точка, де можна взяти лижне спорядження на прокат – це місто Львів). Та спішили, як виявилось, даремно. 40 чоловік на базі зібралось лише біля 15.00. Вочевидь будний день, високий мороз та брак інформації про базу роблять свою «чорну справу». Що до морозу. У сонячну погоду, за умови відсутності вітру, 15 – 20 градусів на «Казковій поляні» практично не відчутні. Хоч бери та й загоряй!

Першим вдягнувши лижне спорядження (у мене було своє), попрямував до каси, щоб купити денний абонемент. Дорогу мені перетнула людина із паяльною лампою, яка інтенсивно рухалась до підніжжя бугеля. Бугель ще не працював.

 - Сьогодні вночі було мінус 25. Замерзло масло в редукторі – пояснив квитковий касир.
 - Сподіваюсь, до 12.00 бугель запрацює?
 - Що ви, він запрацює через 10 хвилин. А поки що ідіть катайтесь на «Бебі-ліфті». Це безкоштовно.

Не поділяв я оптимізму касира. Але що робити. Бебі-ліфт так бебі-ліфт. Невеличка гірочка метрів 50-ти. Вона настільки полога, що на лижі можна поставити корову, і та успішно доїде до низу. А якщо серйозно, це прекрасне місце для дітей віком від 2-ох років. Їх тут можна катати на «сноутюбах» та «ставити на лижі».

На задньому плані справа – дитяча гірка та фрагмент «бебі ліфта».

«Сноутюби» чекають на дітлахів.

Для чайників, які катаються не часто, але які добре знають, що таке «Тростян» та «Захар Беркут», дві години на дитячій гірці – серйозне випробовування. Вже на носі 12 година, а бугель ще не працює. У наймолодшого із нас, Романа, здають нерви, він бере лижі на плечі і починає піший підйом на гору. «Закон підлості працює бездоганно» – іронізую я – «зараз повинен запуститися бугель!» Ще секунд 15, і, довгоочікувана подія відбулася. Ми мерщій до каси. В денному абонементі вже не було сенсу, тому взяли абонементи чотиригодинні. Час дії абонемента починається з моменту першого перетину бугельного турнікета.

Нарешті бугельний турнікет подолано, черга відсутня і ми, що називається, дорвались. Приблизно 35 спусків на протязі 4-ох годин. Середностатистичний підйом і спуск триває трошки більше, як 6 хвилин. Якщо можливості Вашого інтернету дозволяють, можете оглянути у неперервному режимі весь процес підйому та спуску ось на цьому відеоролику:

Казкова поляна. Підйом та спуск



Це вершина гори. Доволі простора та полога …

А так виглядає верхня точка бугельного підйомника.

Середньостатистичний спуск триває менше хвилини. Якщо хочете ще роздивитись по сторонах, та скласти собі дещо ширше уявлення про гірку, то цей відеоролик для Вас:

Казкова поляна. Спуск


Якщо Ви не часто катаєтесь на лижах, то на перший раз чотири години вистачить по самі вуха. Після 3-ої години катання я відчув, що ноги перестають мене слухати. Катаючись на Тростяні, «Захарі» чи Плаю, ніколи такого за собою не помічав. Згодом зрозумів, що там я ніколи не робив такого кілометражу. Виручали черги. А тут за чотири години було наїжджено біля 50 км. (30 км  – спуски, 20 км - підйоми). До того ж бугельний підйом – не «кріселка», саме під час нього припадає основне навантаження на ноги.

16.06 – турнікет бугеля каже мені «па-па», підморгуючи червоними лампочками. Мій час вичерпано. Іду відпочивати.

Відпочити та перекусити можна виключно на свіжому повітрі. На задньому плані – частина гірки.

Завершуючи розповідь про «Казкову поляну», хочу відзначити: недопрацювань багато і ціни не низькі. Але дивлюсь на це все, як на «хворобу росту». Свою порцію адреналіну я отримав і обов`язково приїду сюди ще раз.

До зустрічей на «Казковій поляні»! Драйвового Вам відпочинку! 

Comments